2008-09-03 09:04:15
Всі ми свідки того, як у засобах масової інформації Житомирщини органами влади, правоохоронцями в очах народу створюється міраж активної боротьби із злочинністю і досягнення значних успіхів у цій справі. Але чи так це насправді?
Голова Житомирської міської громадської організації «Житомир – наше рідне місто» Віктор Радзюк стверджує, що геноцид українського народу ніколи не припинявся та успішно продовжується.
Причому, як свідчать факти, для нейтралізації найбільш свідомих та активних громадян активно використовуються різноманітні методи впливу — від рейдерства до фізичного насильства за допомогою «кишенькових керівників» правоохоронних органів.
Віктор Радзюк запам’ятався житомирянам як активний громадський діяч, борець за інтереси простого народу. Це він, будучи у свій час депутатом Житомирської міської ради, здійснював пікетування та голодування з метою домогтися від влади виділення коштів для проведення робіт з відновлення автошляху та реконструкції водогону у житловому масиві Мальованка у м. Житомирі. Це він, на знак протесту проти корумпованої влади, та з метою привернення уваги до «бєспрєдєлу», який твориться на Житомирщині, здійснив разом з сином марш протесту — подорож пішки з Житомира до Києва.
Так він домагався виділення коштів на нагальні потреби житомирян.
У той самий час, коли органи державної влади офіційно (!) крали сотні тисяч народних гривень, приймаючи рішення про виділення цих самих сотень тисяч місцевих бюджетних коштів окремим, добре вгодованим, далеко не бідним чиновникам – керівникам «на оздоровлення та лікування». За що народні депутати майже одностайно голосували.(маємо на увазі благодійний «транш» з бюджету одному з керівників- генералів з обласного Управління МЧС)
Житомиряни, особливо мешканці р-ну Мальованка, з вдячністю згадують про людину, яка ціною виснажливої боротьби, практично покращила їхнє життя.
А що ж влада?
Гвалтування
Як інакше назвати те, що творили з українським патріотом?
«З матеріалів перевірки встановлено, що рішенням виконкому Житомирської міської ради від 18.10.2007 р. № 779 приватних підприємців, які здійснюють торгівлю по вул. Московській, 10 – 16, у добровільному порядку було зобов’язано звільнити 22.10.2007 р. земельну ділянку від власних споруд і майна, в зв’язку з проведенням робіт по благоустрою міста. На підставі п. 26 ст. 10 Закону України «Про міліцію», з метою виконання вказаного рішення Житомирської міської ради, 20.10.2007 р. видано розпорядження УМВС про забезпечення охорони громадського порядку під час переносу торгівельних місць з вул. Московської та проведення робіт по встановленню огорожі».
Кажучи простим народним язиком — розігнали торговий люд та розширили частину дороги. Питання, в чиїх насправді інтересах це зроблено та для кого буде виділена земля навколо вул. Московської, у цій статті порушувати не будемо. На все свій час. Звернемо увагу читачів лише на те, що вище наведено уривок з листа –відповіді УМВС України в Житомирській області за № 3/Р2074 від 21 листопада 2007 р. без підпису, з приписом в кінці «З повагою заступник начальника Управління о/п В. Я. Обаранчук». Ми так і не змогли розшифрувати, що таке «о/п», але, з пояснень постраждалого Радзюка Віктора Борисовича, «о/п» — це заступник начальника по господарській частині.
А перевіряв він заяву щодо неправомірних дій працівників міліції Корольовського райвідділу м. Житомира, які по- звірячому побили Віктора, розірвали жили на руці, незаконно заарештували, протримали в буцегарні без медичної допомоги до ранку та ще й поцупили 72 гривні!
Побиття
Так що ж трапилось?
21.10.2007 р. о 23-30 год. (за пів — години до початку «зачистки» території — тобто, діючи незаконно), Віктору Радзюку, який став на захист «базарного пролетаріату» та вголос висловлював своє обурення, міліціянти зкрутили руки, під час нанесення тілесних ушкоджень порвали жили на правій руці та запроторили у міліцейський відділок, де протримали до ранку.
І воює тепер громадянин Радзюк з «народною» міліцією, і не видно кінця — краю цій війні.
То відмовляють йому в порушенні кримінальної справи проти працівників міліції, виносячи відповідну постанову, то іншою постановою відміняють попередню для того, щоб суддя Богунського районного суду Гулак Н.А. відмовив йому у позові «про незаконну відмову в порушенні кримінальної справи», мовляв, справу ж порушили.
То самі керівники- міліціянти позиваються до суду з проханням скасувати порушенну кримінальну справу і суддя йде назустріч міліцейським 'друзям'! Але наполегливий борець Радзюк оскаржує неправедне рішення в апеляційному суді і виграє справу!
То раптово зникає з матеріалів справи акт судово-медичної експертизи… То призначається додаткова перевірка, яка тягнеться з жовтня 2007 р., та, мабуть, ніколи не закінчиться.
Суд – міліція – прокуратура – суд – міліція – прокуратура – суд — міліція – прокуратура……………………………...Чим не гра у футбол? Від «ворона до ворона», які, як відомо, один одному«око не виклюють», хіба що перелітають з одного керівного стільця в інший.
Громадянин Радзюк Віктор Борисович також приєднався до пікетувальників, які з 22 січня 2008 р. до кінця лютого 2008 року біля Житомирської обласної адміністрації протестували проти конкретних проявів корупції в органах державної влади, вимагаючи від Президента України організації незалежного розслідування.
Жертви злочинів держвиконавчої служби. Ліворуч- рідна матір жертви у прямому розумінні цього слова. Загинув її син — дійова особа наших публікацій у газеті «Свобода» під заголовком «Жертва». За всіма ознаками, його «ліквідували» не без участі перевертнів із згадуваної служби.
Праворуч- Віктор Котенко
Хлопцю міліціянти пробили голову, вимагаючи хабаря
Створюється народна служба безпеки українців-іншого виходу нема. У руках- документи про службові злочини керівництва державної виконавчої служби Житомирської області.
Але «киданув» їх рідний президент. До речі, подія за наказом «згори», а точніше з «бугра», повністю замовчувалась підконтрольними владі засобами масової інформації Житомирщини, інформація блокувалась «перевертнями» з деяких органів.
Станом на 3 вересня 2008 року, по справі «Радзюк- проти міліції» міською прокуратурою Житомира продовжується слідство, опитано свідків, призначено проведення очної ставки- упізнання. Потім справа піде до суду першої інстанції. А там, можливо дуже швидко, через декілька років, рядові пішаки-виконавці злочинного наказу нарешті…відбудуться легким переляком. А керівники-подільники отримають чергові підвищення по службі. Якщо такий тернистий шлях до правди доводиться долати стійким та загартованим бійцям, то що вже казати про простий український люд…
Де та межа, переступивши яку, народ буде тримати у кишенях щось більш вагоме, ніж дулю, яку, за припущенням автора статті, Віктор Радзюк тримав у кишені на знак протесту ( дивись знімок)?
Віктор Радзюк. У кишені- лише дуля, поки що…
Скільки мільйонів нас, таких радзюків, якими граються у футбол по судах, прокуратурах, адміністраціях, яких нівечать, обкрадають з використанням органів влади?
Хто ж кінець кінцему цій країні влада?
Ми — народ, чи вони – блудливі «слуги народу»?
P.S.
Кожен громадянин має можливість висловити свою думку на сторінках газети «Свобода», у інтернет — виданні Правозахисний центр Свобода та надати свідчення про факти корупції та свавілля з боку органів державної влади. Звертатися за телефонами «Гарячої лінії» 8-063-406-17-06, 8-0412- 480-145, або за адресою 10009, м. Житомир, а/с 53
«Відділ журналістських розслідувань «Свободи».
Віктор Котенко
ЗА ЩО Я БОРОВСЯ, епізод:
Оборотни от юстиции или «житомирское гнездо», продолжение…
Прокуратура: над законом или вне закона?
В предыдущих публикациях сообщалось о героической борьбе за справедливость некоего житомирянина Виктора Радзюка, который стал инвалидом после жестокого избиения милиционерами. Вызвали этого житомирянина в прокуратуру Королёвского района г. Житомира к пом. прокурора Раковой для дачи объяснений. Дача объяснений закончилось тем, что работники прокуратуры попытались через суд привлечь означенного гражданина к ответственности по ст. 173 – за хулиганство, нецензурные выражения в общественных местах, оскорбительные приставания к гражданам, за действия, которые нарушают общественный порядок и спокойствие граждан. 7 апреля 2008 г. в судебном рассмотрении в присутствии работников прокуратуры Безбородько (вроде бы кум зам. начальника милиции Шкидана, подчинённые которого сделали калекой Виктора Радзюка.), Песцова, Помордина которые утверждали о том, что Радзюк минут тридцать «крыл всех отборным матом».
Интересно то, что служебный кабинет прокуратуры, по мнению прокурорских работников – общественное место (ну, типа «сортир»), с чем категорически не согласился судья. Постановлением суда именем Украины от 7.04.2008 г., дело № 3-3151/08 относительно гражданина Радзюка было закрыто «… в связи с отсутствием события и состава административного правонарушения».
Прокуратура – это звучит гордо или гадко?
А вот ещё свежий случай. Некий К. жаловался в прокуратуру Житомирской области, сообщая о фактах служебного подлога, подделки документов работниками государственного учреждения – исполнительной службы. Вместо предусмотренных законодательством Украины действий прокуроры, по меткому выражению адвоката К., «включили дурака» — объяснений не взяли, проверку не произвели, Постановление не составили, только наврали с три короба в отписках. Позже, по очередной жалобе К. и большой группы граждан (ни много ни мало – аж 71 человек!!!) в Администрацию Президента по поводу, мягко выражаясь, преступного бездействия прокуратуры, эту самую группу граждан «поимели ввиду», переправив коллективную жалобу…гражданину К.!!! Проверяй, мол сам, коли приспичило. А граждан, которые приходили с сообщениями о преступлениях, просто «поимели». «Поимели ввиду» и упомянутую Администрацию вместе с Гарантом – отписались. А кто подписал «липу»- всё тот же прокурор Житомирской областной прокуратуры Чумаченко или другой кто- разницы нет. Рыба гниёт с головы. Сгнила уже.
При слове «прокуратура» гражданини К. будет ещё долго брезгливо морщиться.
Так ли он не прав, утверждая, что действует организованная преступная группировка ( ОПГ), в состав которой входят, в т.ч. и прокуроры ?
(Фамилии действующих лиц изменены по принципу: рыбникова- ракова, бородько- безбородько, лисицин- песцов, тифученко-чумаченко, скидан- шкидан А чтоб никто не догадался!)
Виктор Котенко
Долучайтесь, громадяни, до Народної СБУ, не чекайте свого знищення:
3 сентября 2008 г.
ЗАЯВА
Я, _________________________________________________________
19_____року народження, спеціальність
__________________________________________
освіта ____________________________________________________
Добровільно вступаю до лав НАРОДНОЇ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНЦІВ — спільноти громадян, мета діяльності якої – спільний юридичний, економічний, фізичний, інформаційний, громадський захист кожного окремого громадянина — члена НСБУ.
Прошу залучити мене до роботи за напрямками: юридичний , фізичний захист; групи підтримки; інформаційна, агітаційна діяльність; консультант з питань _______________
Інше : керівник ланки – будинок , квартал, вулиця, район, селище, місто, підприємство, підприємці; організація,установа,тощо ( потрібне підкреслити ),або
__________________________________________________________
Контактні адреса, телефон
:______________________________________________________
____________ 2008 р. _____________________________
( підпис )
Поштовий зв’язок: Заяву надсилати за адресою 10009 м. Житомир а/с 53.
Телефонний зв’язок: 8-093-856-55-87; ( заяву можна надати у телефонному режимі ) ; Електронна пошта: svoboda2081@rambler.ru
