2008-10-26 20:12:26
Прикрий, ганебний випадок трапився під час візиту Президента України Віктора Ющенка до Житомира. Невідомі у цивільному хапали громадян просто вулиці, силоміць заштовхували у авто та відвозили у міліцейський відділок, де незаконно, без пояснення причин та належного оформлення тримали доти, доки Гарант не поїхав з Житомира.
23 жовтня 2008 року Президент України Віктор Ющенко перебував у Житомирі, де прийняв участь у роботі 4-го з’їзду спеціалістів соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України. Висвітлювати історичну подію намагалися майже 70 журналістів різних ЗМІ. Але очікуваної прес-конференції так і не відбулося — гарант чомусь не схотів поспілкуватися з пресою та народом. А дарма.
У той час, коли на сцені Житомирського обласного музично- драматичного театру, де відбувався з’їзд, Віктор Ющенко грав епізодичну роль президента — патрона медицини, а медична масовка, затамувавши подих, головну роль у комедії «А Васька слухає, та їсть», драма діялась зовсім поруч- просто неба люди у цивільному зненацька кидалися на мирних громадян, силоміць заштовхували у легкові авто та відвозили у невідомому напрямку. Отримавши від випадкових свідків повідомлення про викрадення людей, я, перш за все, поцікавився у «службових» знайомих, чи надходили у міліцію відповідні заяви. Відповідь «Ні!» знайшла пояснення згодом.
Розповідає голова Житомирської міської громадської організації «Житомир- наше рідне місто» Віктор Радзюк:
23 жовтня 2008 року, приблизно о 12 год. 35 хв., тільки- но я проминув перехрестя вулиць Театральної та Великої Бердичівської, з стареньких «Жигулів» зненацька вистрибнули четверо осіб у цивільному: «Міліція! Нам наказано Вас затримати! Поїдете з нами! Документи!». Своїх службових посвідчень нападники не показали.
Віктор Радзюк: На цьому місці на мене напали четверо чоловіків у цивільному
Я дістав своє пенсійне посвідчення з фото, але це не зупинило нападників.
Віктор Радзюк- інвалід 2 групи, довічно.
Почали вивертати руки. Я попередив, що в мене пошкоджена рука. «Ми тобі зараз і другу зламаємо». Зламати не зламали, та вивернули добряче. На допомогу підбіг ще один нападник – водій з наручниками. П’ятеро потягли мене через дорогу та запхали у «Жигулі».
Отут тягли через дорогу до «Жигулів» під стіни Автошляхового технікуму
Мене «в’язали» у центрі міста за декілька метрів від пам’ятника К.Марксу
За хвилину відвезли до міліцейського відділку Корольовського району Житомира. Мені стало зле, боліла рука, мало не втрачав свідомість від больового шоку. Старший лейтенант, який записував моє прізвище, відмовився викликати «Швидку». Натомість запропонував мені поставити підпис на чистому аркуші паперу, але я не погодився. Поруч з ним сидів п’яний міліціонер у цивільному. Дзвонити не дозволяли, але мені, незважаючи на те, що мобілку виривали з рук, вдалося повідомити чергового УМВС Житомирської області по «02», та депутата Житомирської Міської Ради пана Драгана. Коли ж прибувший депутат запитав у міліціянта про причину затримання- той відповів, що не знає. Потім підійшов черговий по райвідділу старший лейтенант Титаренко та наказав депутату забиратися геть.
Відпустили мене з міліції о 16 год. 30 хв. Я зразу ж розповів про подію в міській прокуратурі. Потім, не гаючи часу, відвідав відділення травматології Житомирської лікарні №2, де мене оглянули, надали допомогу, зробили рентгенівські знімки та видали довідку № 9849 про пошкодження під час незаконного затримання капсульно- зв’язувального апарату правого плечового суглобу.
Медична довідка № 9849
Які ж мотиви такої звірячої поведінки охоронців порядку, вибіркової люті працівників міліції до громадського діяча саме під час візиту до Житомира Президента України?
Що це? Політичні репресії? Чи зведення особистих рахунків?
«Клуб жополизів»
Віктор Радзюк виклав свою оригінальну версію того, що відбулося:
— Цікаво те, що це вже не перший такий випадок- проти ст. лейтенанта Титаренко прокуратурою нещодавно було порушено кримінальну справу, тому що він особисто за подібних обставин вже порвав мені зв’язки на правій руці, яка з того часу недієздатна. Невдовзі справу передадуть до суду.
Приблизно за годину до ганебної події я був біля нової консультативно- діагностичної поліклініки, яку якраз відвідував Президент України. Вгледівши, що я розмовляю із знайомим міліціонером, до нас підійшов заст. начальника райвідділу міліції підполковник Ігор Скідан. «Це твій друг? Так, мій друг»- відповів міліціонер. «Я зрозумів», — відповів кмітливий підполковник. Відійшовши, направив до мене свого колегу з МВС — «Хочу з Вами поговорити». Я відмовився та й пішов собі. З десяток чоловіків у цивільному з портативними радіостанціями взяли мене у щільну облогу. Я в лікарню- вони за мною. Я в туалет- вони за мною. Подумки вирішив: «Або охорона Президента, або збоченці, або місцева міліція». Президент Ющенко закінчив відвідини поліклініки та поїхав до театру виступати на з’їзді медиків. Я пішов вулицями Житомира в напрямку центральної площі. Так ми й розійшлися із збоченцями та з Президентом. Як згодом виявилося, із збоченцями розминулись ненадовго.
— За день до візиту Президента мені зателефонував заступник начальника УМВС України у Житомирській області полковник Марчевський з пропозицією зустрітись, щоб «поговорити». Я відхилив пропозицію.
КОР. У Житомирі, мабуть, діє якийсь міліцейський «клуб говорунів»?
— Ні. Діє «клуб жополизів». Або банда перевертнів. Або житомирське кубло. Знаючи мою наполегливість, вони дуже боялись, щоб я, бува, не поскаржився на них Гаранту Конституції та не розповів про те, що тут, у Житомирі, діється.
КОР. Ви вірите, що Президент зміг би чимось допомогти?
— Ні, вже не вірю. Мене вкотре зрадили та ошукали. Як і мільйони інших громадян України. Смішно згадувати, але я навіть взуття помаранчевого кольору носив, взув його і в день відвідин Ющенком Житомира. Але «взули» не тільки мене — всю Україну. Порядок потрібно наводити самотужки, а не чекати чергових «сапожників».
Кор. Що будете робити далі?
— Боротися. 24 жовтня звернувся з заявою особисто до в.о. начальника УМВС України у Житомирській області пана А.Талька.
Телефони для отримання додаткової інформації :
8-067-496-02-18 Віктор Радзюк
(8-0412) — 407-5-16 А.Талько- в.о. нач УМВС у Житомирській області;
407-3-25 В. Марчевський- заст. нач. УМВС;
407-77-33 І.Скідан- заст. нач райвідділу міліції Корольовського району
Вдома у родині Радзюків
P.S.
Дві долі, два Віктори. Одному- президентство, іншому- помаранчеве взуття. Один постраждав з-за гарного апетиту, інший- за правду. Дві долі, два Віктори.
Обидва інваліди…