Журналистские расследования Виктора Котенко

Президентсько — житомирська ганьба

2008-10-26 20:12:26

15122Прикрий, ганебний випадок трапився під час візиту Президента Ук­раїни Віктора Ющенка до Житомира. Невідомі у цивільному хапали громадян просто ву­лиці, силоміць заштовхували у авто та відвозили у міліцейський відділок, де незаконно, без пояснення причин та належного оформлення тримали доти, доки Гарант не поїхав з Житомира.
23 жовтня 2008 року Президент України Віктор Ющенко перебував у Жи­томирі, де прийняв участь у роботі 4-го з’їзду спеціалістів соціальної ме­дицини та організаторів охорони здоров’я України. Висвітлювати істо­ричну подію намагалися майже 70 журналістів різних ЗМІ. Але очіку­ваної прес-конференції так і не відбулося — гарант чомусь не схотів поспілкуватися з пресою та народом. А дарма.
У той час, коли на сцені Житомирського обласного музично- драматич­ного театру, де відбувався з’їзд, Віктор Ющенко грав епізодичну роль пре­зидента — патрона медицини, а медична масовка, затамувавши подих, го­ловну роль у комедії «А Васька слухає, та їсть», драма діялась зовсім по­руч- просто неба люди у цивільному зненацька кидалися на мирних громадян, силоміць заштовхували у легкові авто та відвозили у невідомому напрямку. Отримавши від випадкових свідків повідом­лення про викрадення людей, я, перш за все, поцікавився у «службо­вих» знайомих, чи надходили у міліцію відповідні заяви. Відповідь «Ні!» знайшла пояснення згодом.

Розповідає голова Житомирської міської громадської організації «Жи­томир- наше рідне місто» Віктор Радзюк:
23 жовтня 2008 року, приблизно о 12 год. 35 хв., тільки- но я проминув перехрестя вулиць Театральної та Великої Бердичівської, з стареньких «Жигулів» зненацька вистрибнули четверо осіб у цивільному: «Міліція! Нам наказано Вас затримати! Поїдете з нами! Документи!». Своїх службових посвідчень нападники не показали.

15123

Віктор Радзюк: На цьому місці на мене напали четверо чоловіків у цивільному

Я дістав своє пенсійне посвідчення з фото, але це не зупинило напад­ників.

15124

15125

Віктор Радзюк- інвалід 2 групи, довічно.

Почали вивертати руки. Я попередив, що в мене пошкоджена рука. «Ми тобі зараз і другу зламаємо». Зламати не зламали, та вивернули добряче. На допомогу підбіг ще один нападник – водій з наручниками. П’ятеро по­тягли мене через дорогу та запхали у «Жигулі».

15126

Отут тягли через дорогу до «Жигулів» під стіни Автошляхового техніку­му

15127

Мене «в’язали» у центрі міста за декілька метрів від пам’ятника К.Марксу

За хвилину відвезли до міліцейського відділку Корольовського району Жи­томира. Мені стало зле, боліла рука, мало не втрачав свідомість від боль­ового шоку. Старший лейтенант, який записував моє прізвище, відмовив­ся викликати «Швидку». Натомість запропонував мені поставити підпис на чистому аркуші паперу, але я не погодився. Поруч з ним сидів п’яний міліціонер у цивільному. Дзвонити не дозволяли, але мені, незважаючи на те, що мобілку виривали з рук, вдалося повідомити чергового УМВС Житомирської області по «02», та депутата Житомирської Міської Ради пана Драгана. Коли ж прибувший депутат запитав у міліціянта про при­чину затримання- той відповів, що не знає. Потім підійшов черговий по райвідділу старший лейтенант Титаренко та наказав депутату забиратися геть.
Відпустили мене з міліції о 16 год. 30 хв. Я зразу ж розповів про подію в міській прокуратурі. Потім, не гаючи часу, відвідав відділення травматології Житомирської лікарні №2, де мене оглянули, надали допомогу, зробили рентгенівські знімки та видали довідку № 9849 про пошкоджен­ня під час незаконного затримання капсульно- зв’язувального апарату правого плечового суглобу.

15128

Медична довідка № 9849

Які ж мотиви такої звірячої поведінки охоронців порядку, вибіркової люті працівників міліції до громадського діяча саме під час візиту до Житоми­ра Президента України?
Що це? Політичні репресії? Чи зведення особистих рахунків?

«Клуб жополизів»

Віктор Радзюк виклав свою оригінальну версію того, що відбулося:
— Цікаво те, що це вже не перший такий випадок- проти ст. лейтенанта Титаренко прокуратурою нещодавно було порушено кримінальну справу, то­му що він особисто за подібних обставин вже порвав мені зв’язки на правій руці, яка з того часу недієздатна. Невдовзі справу передадуть до су­ду.
Приблизно за годину до ганебної події я був біля нової консультативно- діагностичної поліклініки, яку якраз відвідував Пре­зидент України. Вгледівши, що я розмовляю із знайомим міліціонером, до нас підійшов заст. начальника райвідділу міліції підполковник Ігор Скідан. «Це твій друг? Так, мій друг»- відповів міліціонер. «Я зрозумів», — відповів кмітливий підполковник. Відійшовши, направив до мене свого колегу з МВС — «Хочу з Вами поговорити». Я відмовився та й пішов собі. З десяток чоловіків у цивільному з портативними радіостанціями взяли мене у щільну облогу. Я в лікарню- вони за мною. Я в туалет- вони за мною. Подумки вирішив: «Або охорона Президента, або збоченці, або місцева міліція». Президент Ющенко закінчив відвідини поліклініки та поїхав до театру виступати на з’їзді медиків. Я пішов вулицями Житоми­ра в напрямку центральної площі. Так ми й розійшлися із збоченцями та з Президентом. Як згодом виявилося, із збоченцями розминулись не­надовго.

— За день до візиту Президента мені зателефонував зас­тупник начальника УМВС України у Житомирській області полковник Марчевський з пропозицією зустрітись, щоб «поговорити». Я відхилив пропозицію.

КОР. У Житомирі, мабуть, діє якийсь міліцейський «клуб говорунів»?

— Ні. Діє «клуб жополизів». Або банда перевертнів. Або житомирське куб­ло. Знаючи мою наполегливість, вони дуже боялись, щоб я, бува, не пос­каржився на них Гаранту Конституції та не розповів про те, що тут, у Жи­томирі, діється.

КОР. Ви вірите, що Президент зміг би чимось допомогти?

— Ні, вже не вірю. Мене вкотре зрадили та ошукали. Як і мільйони інших громадян України. Смішно згадувати, але я навіть взуття помаранчевого кольору носив, взув його і в день відвідин Ющенком Житомира. Але «взули» не тільки мене — всю Україну. Порядок потрібно наводити са­мотужки, а не чекати чергових «сапожників».

Кор. Що будете робити далі?

— Боротися. 24 жовтня звернувся з заявою особисто до в.о. начальника УМВС України у Житомирській області пана А.Талька.

Телефони для отримання додаткової інформації :

8-067-496-02-18 Віктор Радзюк
(8-0412) — 407-5-16 А.Талько- в.о. нач УМВС у Житомирській об­ласті;
407-3-25 В. Марчевський- заст. нач. УМВС;
407-77-33 І.Скідан- заст. нач райвідділу міліції Корольовського рай­ону

15129

Вдома у родині Радзюків

P.S.
Дві долі, два Віктори. Одному- президентство, іншому- помаранчеве взуття. Один постраждав з-за гарного апетиту, інший- за правду. Дві долі, два Віктори.
Обидва інваліди…

Добавить комментарий