Віктор Котенко
Банду рейдерів очолює міністр сільського господарства України Микола Присяжнюк, — повідомили селянам на сесії сільської ради села Краснобірка, що під Радомишлем
Розбійний напад в Краснобірці
Україна. 31 липня 2012 року. 10 годин 30 хвилин. До робочого кабінету керівника сільськогосподарського підприємства «Терра» Юлії Войводіч увірвалися четверо молодиків у чорному камуфляжному одязі. Налякана жінка ледь спромоглася запитати: «Хто ви і що вам потрібно?». «Звільняйте приміщення!», — гаркнув один з нападників. Нальотчики вхопили Юлю за ноги і за руки та потягли на вулицю вперед ногами. А щоб жінка не верещала, випустили їй в очі струмінь сльозогінного газу. Засліплену, в обідраному одязі, з синцями на тілі Юлю Войводіч кинули на землю. На допомогу прийшов чоловік Негослав, але бандити і його побили, спричинивши тілесні ушкодження.
Службові папери і бухгалтерські документи, особисті речі, гроші, деяка одежина – все залишилось у конторі. Бандити захопили також іншу власність «Терри» — адмінбудівлі, автотракторну техніку, пальне, склади, де зберігалось зерно підприємців та державного Аграрного фонду України. Зламавши замок, витягли за територію підприємства особистий автомобіль Войводичів. Напад відбувався на очах у чисельних свідків – робітників.
З того часу садибу щільно охороняють чоловіки кримінальної зовнішності у чорному камуфляжному одязі без розпізнавальних знаків і нікого, крім «своїх», до підприємства не пускають.
Так відбулося бандитське заволодіння майном підприємства «Терра» і власністю інших підприємців та селян – майже без використання хитромудрих схем рейдерського захоплення.
Хоча пізніше з’ясувалось, що до розбійного нападу ділки ретельно готувались заздалегідь. Ще наприкінці 2011 року у селі Краснобірка за фіктивною адресою (зруйнована будівля колишньої котельні, все обладнання якої особисто розікрав на металобрухт голова сільської ради) за сприяння сільського голови і співучасті Дмитрасевича Назара Орестовича була зареєстрована приватна організація з багатообіцяючою назвою ТОВ «Радомишльське овочеве підприємство» (але справжнім власником є інший «овоч» — громадянин Гузь з міста Рівне, спеціаліст із створення конвертаційних центрів). Та цю організацію не турбували ні овочі, ні Радомишль – бариги почали активно скуповувати, брати в оренду у селян земельні і майнові паї, та захоплювати ті, які перебували у власності інших господарюючих суб’єктів. Але ж землю потрібно чимось обробляти, а сільськогосподарську продукцію десь зберігати. А навіщо займатися розбудовою власного господарства, коли можна просто вкрасти чуже? От і заволоділи майном «Терри» шляхом здійснення зухвалого розбійного нападу з допомогою озброєних найманців. Чого ж боятися, коли міліція і місцева влада продалися загарбникам!
Юлія Войводіч звернулася за підтримкою до засобів масової інформації і вже 3 серпня я зустрічався з нею в Краснобірці. Швидко переконався, що попередня інформація відповідає дійсності – підприємство «Терра» окуповане загарбниками.
Назвавши себе і пред’явивши журналістське посвідчення, я довго вмовляв Назара Дмитрасевича дати інтерв’ю. Проконсультувавшись з кимось по телефону, він нарешті погодився поговорити на відеокамеру, але за умови, що я не буду знімати його обличчя і «показувати по телевізору». Вже з перших хвилин розмови з’ясувалось, що жодних законних підстав для перебування загарбників на території «Терри» не існує. Дмитрасевич розповів, що він представляє інтереси іншого, тобто свого господарюючого суб’єкта, що до нього нібито звернулись селяни з дивним, як на мене, проханням прийняти на зберігання чужу власність, що діє він також на підставі договору із «спілкою власників майнових паїв», якої насправді не існує.
- Спілка офіційно зареєстрована як громадська організація або іншим законним чином? – запитав я
- Ні, не зареєстрована, — відповів цей чоловік, адвокат за фахом
Тоді які ж можуть бути договори з організацією – фікс, яка існує лише у хворобливій уяві? – розмірковував я.
Та й самі обставини розбійного нападу і зухвала поведінка цього «овочевого» рейдера — адвоката на чолі загону загарбників викликали подив і відчуття небезпеки від перебування поруч із злочинним угрупуванням під керівництвом неадекватної людини.
Побоювання і припущення блискуче підтвердились вже через кілька хвилин — раптом зі сторони воріт пролунали відчайдушні крики Юлії Войводіч, яка не встигла навіть здаля подивитись на свої трактори, коли на неї напали найманці. Чоловік Негослав кинувся на допомогу дружині, але йому швидко скрутили руки і повалили на землю.
Несподівано, чи то з метою завадити мені відзняти цей епізод, чи то з іншими злочинними намірами, на мене, немов мавпа на ананас, цибнув Дмитрасевич – хапав за шию, одежу і за руки, намагаючись забрати відеокамеру. В цей час за моєю спиною так само нахабно діяв його спільник у червоній сорочці, який схопив мене ззаду за обидві руки. А ліворуч вже налазив бандит у чорному. Довелося чинити опір, пам’ятаючи про те, що калічити ні в якому разі нікого не можна. Суттєво допомогла моя смілива помічниця, яка намагалась відтягнути того гопника у червоній сорочці і мені вдалося вирватися з кола нападників. Бандитів від подальших дій зупинила лише та обставина, що неподалік знаходились свідки, увагу яких привернули відчайдушні зойки Войводіч. Вперше я пожалкував, що не маю зброї. Якби ці знахабнілі нелюди продовжували нападати – застрелив би без сумнівів і докорів совісті.
Пізніше за викликом Юлії Войводіч приїхали міліціонери і задокументували обставини цього злочину. Цікава деталь – рейдер Дмитрасевич теж дзвонив до міліції і теж викликав оперативну групу, стверджуючи, що «невідомі треті особи намагаються проникнути на базу», хоча потім брехав, що взагалі нічого не трапилось. Ну, точно мабуть хворий, або, пробачте на слові, виняткова п...а.
Юлія Войводіч показала мені поле, на якому рейдери закопали в землю врожай пшениці – тієї самої, з Аграрного фонду України та розповіла, як вони з чоловіком і працівниками міліції переслідували шкідника – тракториста.
Коли обстановка дещо розрядилась, на возі, запряженому конем, під’їхали дві місцеві селянки і надали безліч цікавої інформації. Виявляється, селяни ніяких договорів з рейдерами не укладали і взагалі сумніваються, що цих хлопців народили жінки. А зіц — голова віртуальної «спілки власників земельних паїв пан Берлінець, який виготовив фіктивний договір оренди між фіолетовою «спілкою» і рейдерами – це заїжджий «… п’яниця, сраколиз і сракомийник ...» (дивіться відеоролик).
І ще новина… В цей самий день на сесію сільської ради прийшли якісь поважні пани і повідомили, що банда рейдерів – то люди міністра сільського господарства України Миколи Присяжнюка і що пізніше селян будуть збирати на «сход села», щоб, як казав Шаріков, «все взяти і поділити».
Привітних балакучих жіночок теж не пустили на територію підприємства, хоча там знаходилось їхнє особисте «пайове» зерно.
Надвечір почали з’являтись нові дійові особи, ідейні вдохновителі злочину – секретар сільської ради, яка відмовилась спілкуватись з журналістом і її родичі та знайомі. Ці люди навіть не приховували невгамовної жаги загарбати чуже майно на підставі того, що їм не подобається, як хазяйнує Юлія Войводіч.
Але, як мені здається, прізвища справжніх кукловодів ще не повилазили на світ Божий. Справді, фінансувати угрупування з десятків найманців, щоденне утримання яких обходиться приблизно у 2-3 тисячі гривен, не по кишені ні злодюзі – голові, ні секретарці з родичами, ні маніакальному адвокату – директору рейдерської «овочево — бур'янової котельні».
На таке спроможні хіба що заможні і впливові можновладці. Такі, наприклад, як міністр сільського господарства України Микола Присяжнюк, аграрну політику якого я нарешті зрозумів і сповна відчув на собі 3 серпня 2012 року у селі Краснобірка Радомишльського району.
Ще один попався:
Рейдери наслідили:
Банда рейдерів купила всіх: https://sbu.in.ua/novosti/banda-rejderiv-kupila-vsix.html
«Сходняк» села
8 серпня на 10 годину ранку мешканців села Краснобірка було запрошено паперовими об'явами на схід для розгляду майнових питань. Але коли селяни прийшли до сільського клубу, виявилось, що людина, яка підписалась під об'явою прізвищем Берлінець, запрошених надурила. Тому що на селян чекала банда заїжджих рейдерів, яка напередодні здійснила розбійне захоплення чужого майна. Прийшли також занадто прихильна до рейдерів секретарка сільської ради і декілька місцевих штрейкбрехерів. Керували процесом чужинці. Схід села ділки підмінили «сходняком» задля того, щоб сфальшувати так зване «рішення сходу села», за допомогою якого, на їх думку, можна виправдати розбійний напад і подальший бандитизм.
Нагадаємо, що 31 липня 2012 року бандити силоміць захопили сільгосппідприємство «Терра» — нерухомість, трактори, зерно та інше майно селян. Власницю «Терри» Юлію Войводіч здоровані у чорних камуфляжах обдрипали сльозогінним газом, вхопили за руки і ноги і викинули на вулицю. А вже 3 серпня вчинили повторний напад на Войводіч і на журналіста. Напад відбувся під час інтерв'ю з рейдером Дмитрасевичем, який разом із спільником кинувся силоміць видирати з рук журналіста відеокамеру. Тим часом «люди в чорному» лупили Юлію і її чоловіка.
Під час «сходняка» селяни помітили надзвичайно тісні і «дружні» контакти рейдерів з працівниками сільської ради. Прибульці діють під вивіскою «Роги і копита» — організації «Радомишльске овочеве підприємство», яке нещодавно зареєстрували на руїнах котельні, розкраденої головою сільради.
Хто ж ці рейдери і звідкіля вони взялися в Краснобірці? Це чужинці. Очільником виступає Назар Орестович Дмитрасевич, працівник київської юридичної контори «Сольский, Процик та партнери». Про решту осіб майже нічого не відомо, кажуть, що то гастролери з півдня України. Охоронна фірма, яка приймала участь у розбійному нападі і не допускає селян до майна, теж з іншого регіону.
Обізнані люди також розповідали, що Юлію Войводіч не полюбляють не лише клерки сільради, а й керівники району, співробітники «органів» — тому що вона нікому не платить і навіть відправила за грати двох столичних керівних міліціонерів — хабарників.
У пропонуємому до перегляду відеоролику можна побачити і Берлінця з його швондерським тлумаченням закону, і секретарку селищної ради Збировську Ніну з двома сумками, яка крутилася біля рейдера з чорним портфелем, забитим паками грошей, і пограбованих рейдерами людей, і сільських розлючених прихильників заїжджих гастролерів, і самих гастролерів у всій їх красі, які навіть зловилися на хворобливій цікавості до автомобіля журналіста.
На «сходняку», поливаючи брудом Юлію Войводіч, тон намагалися задавати чужинці і ще декілька агресивних чоловіків. Журналісту наполегливо перешкоджали вести відеозйомку. Але пограбовані селяни все ж висловились перед об'єктивом кінокамери — і про рейдерів, і про керівництво сільської ради, яке розкрадає і знищує село. Селяни вважають, що саме керівники привели чужинців для подальшого розкрадання майна.
Присутніх було не більше одного процента від загальної кількості мешканців Краснобірки. Крім гвалту, агітаційних брудних висловлювань рейдерів і взаємних звинувачень, ніяких питань розглянуто не було і рішення не приймались. Натомість рейдер розповідав про те, як він буде розпоряджатися вкраденим у селян зерном. Що не завадило Берлінцю, Збировській і чужинцям усамітнитися в окремій кімнаті і, я припускаю, сфальшувати черговий незаконний «документ».
А ще мене здивувала позиція деяких українських телеканалів, які не бажають показати світу, що ж насправді відбувається в українських селах. Схоже на те, що телевізійникам хтось дав команду «пішли всі на х...!».
Але хіба можна втримати шило у мішку?
10 серпня з Краснобірки телефонували селяни, дякували за цей матеріал і між іншим повідомили, що секретарка сільради Збировська на побігеньках у рейдерів гасає по селу і збирає підписи під черговим сфабрикованим паперовим шедевром.
Про юридичну фірму «Сольський, Процик та партнери» можна дізнатись в інтернеті — так, пани стверджують, що займаються «злиттям і поглинанням» та наближені до чиновників Антимонопольного комітету і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
Яка ж українська «шишка» керує рейдерськими бандами і чому відразу після скандалу з «Террою» Дмитрасевич майже весь день провів у міністерстві Аграрної політики та продовольства України?
Маленькі уточнення:
Стаття 171 КК України. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів-
В Україні трапилась надзвичайна подія!
19 серпня у селі Заболоть Радомишльського району між 15 і 16 годинами дня було по — звірячому побито працівника фермерського господарства ТОВ «Фідесспес» Олега Васильовича Жука, який сьогодні знаходиться в Радомишльській районній лікарні у вкрай важкому стані. Невинними запитаннями на кшалт ''Як проїхати до Краснобірки'' бандити заманили Олега поближче до своєї автівки, потім схопили його, відвезли до лісу, поставили на коліна і притулили до скроні пістолета. Побиття супроводжувалось погрозами, що якщо він не припинить своєї господарської діяльності і не покине сільгоспугіддя, які вподобали рейдери, то вб'ють і його, і заступника директора Кравченко Івана Івановича, і Олійника Миколу Петровича — чоловіка директорки господарства. У викраденні і катуванні людини приймали беспосередню участь Назар Орестович Дмитрасевич з своїм поплічником Сергієм — «герої» попередньої публікації «Банду рейдерів очолює міністр Присяжнюк?» https://sbu.in.ua/zhur_ras/bandu-rejderiv-ocholyuye-ministr-silskogo-gospodarstva-ukra%D1%97ni-mikola-prisyazhnyuk.html
Довідково:
Нападники — рейдерське угрупування, що ховається за вивіскою фіктивного «Радомишльського овочевого господарства». Це заїжджі бандюги, які зовсім нещодавно здійснили розбійний напад з пограбуванням у селі Краснобірка, силоміць захопивши фермерське господарство «Терра» та сільгосппродукцію, техніку і майно селян. Обізнані люди розповідають, що перед тим, як отримати «зелену вулицю» для розбійних нападів і рейдерських захоплень у Радомишльському районі, «гопники» занесли до кабінетів місцевої і обласної влади не менше півмільйона гривень. З цього приводу у якості посередника називають прізвище колишнього голови райадміністрації Пустовіта.
Доказом на користь цієї інформації є повна безкарність бандитів і замовчування випадків розбою засобами масової інформації. Міліція, як завжди, нічого не робить — кажуть, що окрім півмільйона гривень гарна копійка впала до кишень обласного міліційного начальства і деяких перевертнів з СБУ.
Як все починалось, читайте і дивіться тут:
https://sbu.in.ua/nash-arxiv/avtorskie-stati/rejderi-ukra%D1%97ni-napad-na-krasnobirku.html
До речі, на Віктора Котенка, автора цієї та інших публікацій про неподобства, які творять мафія разом з правоохоронними органами, з сьогоднішнього дня теж здійснено напад — б'ють по його підприємницькій діяльності. (Більш докладну інформацію надам всім бажаючим — авт.)
Для незалежних ЗМІ — телефони для довідок: 050-148-30-36; 066-343-62-27; 050-820- 77-62
P.S.
Який прогноз? А той самий, що і завжди — обласне міліційне керівництво блокує адекватне реагування (УБОЗ паралізовано) і заховає кінці у воду, а на журналіста знову «наїдуть», точніше, вже «наїхали» — за вказівкою одного з обласних «замів» терміново душать підприємницьку діяльність Віктора Котенка. Тобто, все відбувається як завжди, коли щось загрожує фінансовому потоку, який тече від рядових фунціонерів злочинних угрупувань до кишень керівних правоохоронців і окремих співробітників СБУ
А так реагує міліція — на замовлення рейдерів тисне на жертви нападів і пограбувань, надсилаючі їм абсолютно незаконні запити:
Нагадуємо, що подібні відомості тільки слідчий і ніхто інший має право витребовувати лише у одному — єдиному випадку — коли проти особи порушено кримінальну справу. Про це, до речі, говорить і Закон України «Про інформацію», на який посилається міліційна шкура. Цей закон прямо забороняє витребовувати інформацію, яка є конфіденційною та комерційною таємницею і дозволяє послати продажних перевертнів подалі. Міліціянт, мабуть, має людей за повних ідіотів. Або сам такий.
Побита бандитами Юлія Войводіч зверталася з відповідними заявами про порушення кримінальної справи проти грабіжників до обласного Управління СБУ — марно, до УМВС Житомирської області — марно. У відповідь — цвинтарна тиша. Натомість деякими співробітниками УСБУ цілеспрямовано розповсюджується дезінформація — це, мовляв, звичайні господарські суперечки між орендарями, в які не варто втручатися. Мабуть, рейдерських грошей вистачило для всіх.
Можливо, з цієї брудної історії дійсно стирчать вуха міністра сільського господарства України Миколи Присяжнюка*
Варто лише згадати про випадок з забрудненням річки Вуж під Коростенем...
21 серпня телеканал 1+1 у ТСН видав репортаж з місця події про побиття Олега Жука «невідомими особами». І хоча, як на мене, матеріал вийшов дещо млявий, але мешканці Краснобірки саме в цю хвилину (21.00) влаштували грандіозний скандал в хаті пані Збировської, секретарки сільради і вимагають: «Бандитів геть!!!»
А тут про деякі попередні подвиги цих самих рейдерів:
Довідково:
Юридическая фирма «Сольский и партнеры»
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
255. Дільний Стах Михайлович
256. Дмитрасевич Назар Орестович
257. Дмитренко Володимир Павлович
Автореферат
Д 53
Дмитрасевич, Назар Орестович.
Внутрішній та міжнародний аспекти легімітації радянської влади в Україні в 1917 — 1922 рр. [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Н. О. Дмитрасевич ; керівник роботи М. С. Дорошко ; НПУ ім. М.П. Драгоманова. — К., 2011. — 19 с. ; 21 см. — (в м. обкл.)
ДРНТІ
УДК
ББК Х2 (4Укр)
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва
До питання про легітимацію влади Рад в період становлення більшовицької диктатури в УСРР / Н. О.Дмитрасевич // Держава і право. — 2010. — Вип. 48. — С. 26-30. — Бібліогр. наприкінці ст.
Дмитрасевич
Назар Орестович,
здобувач кафедри теорії та історії держави і права Київського університету права
НАН України
Журба
Михайло Анатолійович,
доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та археології слов’ян Націо
Вісник 2/2010 ... Дмитрасевич Назар Орестович. Здобувач кафедри теорії та історії держави і права Київського університету права НАН України
Науковий «шедевр» Дмитрасевича дивіться тут: https://www.kul-lib.narod.ru/bibl.files/chas2010/2/65.pdf
Від більшовика до проффесора залишався один крок і пан Назарій подався на село, у рейдери
256. Дмитрасевич Назар Орестович
257. Дмитренко Володимир Павлович
Д 53 Дмитрасевич, Назар Орестович.
Внутрішній та міжнародний аспекти легімітації радянської влади в Україні в 1917 — 1922 рр. [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Н. О. Дмитрасевич ; керівник роботи М. С. Дорошко ; НПУ ім. М.П. Драгоманова. — К., 2011. — 19 с. ; 21 см. — (в м. обкл.)
ДРНТІ | ||
УДК |
ББК Х2 (4Укр)
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва
До питання про легітимацію влади Рад в період становлення більшовицької диктатури в УСРР / Н. О.Дмитрасевич // Держава і право. — 2010. — Вип. 48. — С. 26-30. — Бібліогр. наприкінці ст.
Вісник 2/2010 ... Дмитрасевич Назар Орестович. Здобувач кафедри теорії та історії держави і права Київського університету права НАН України
Перелік викуплених паїв Per3elik paiv kyplenix 33
02.11.2012р. Журналіста викликають до прокуратури Житомирської області. З якого дива?
Віктор Котенко