Не дивлячись на те, що в травні робочими були фактично лише два тижні, цього місяця відбулось різке зростання кількості випадків побиття та нападів на журналістів, зафіксовано 8 випадків (у квітні — 1, у березні — 4). У той же час, кількість випадків перешкоджання виконанн. законної професійної журналістської діяльності дещо знизилась до 8 (порівняно до 11 у квітні і 15 у березні). Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова».
У травні дещо зросла кількість випадків цензури— 6 (порівняно з 5 випадками у квітні та 3 у березні). Водночас зменшилася кількість судових позовів до ЗМІ та журналістів — 3 (6 позовів у квітні, порівняно до 3 у березні), також ІМІ зафіксував 2 випадки економічного та 3 — політичного тиску.
Найбільш резонансною подією травня стало побиття журналістки 5 каналу Ольги Сніцарчук та фотокореспондента “Комерсант-Україна” Влада Соделя. На Сніцарчук та Соделя напали, коли вони фотографували сутички під час мітингу опозиції у Києві 18 травня. Журналісти встановили особу, яка побила Сніцарчук — ним виявився житель Білої Церкви, спортсмен Вадим Тітушко. Проте міліція не поспішала скористатися фото та відеоматеріалами, які представники ЗМІ готові були надати. У зв’язку з нерішучістю міліції під час побиття журналістів та бездіяльністю після інциденту, а також відсутністю прогресу в розслідуванні, представники ЗМІ організували хвилю акцій протесту. Зокрема, 20 травня близько 150 журналістів мітингували біля Міністерства внутрішніх справ у Києві із вимогою розслідувати побиття журналістів. 22 травня у Києві, під час відкриття засідання Кабінету Міністрів, 10 журналістів розвернулися до міністрів спинами, на яких було написано «Сьогодні журналістка! Завтра — ваша дружина, сестра, донька. Дійте!». За це прем’єр-міністр Микола Азаров пригрозив позбавити цих журналістів урядової акредитації. Цей випадок експерти ІМІ зафіксували як політичний тиск. Бездіяльність міліції також засудили міжнародні організації: “Репортери без кордонів”, Freedom House, Міжнародний комітет з захисту журналістів, а також Єврокомісія, Посольства Великобританії та США в Україні виступили з відповідними заявами. У висновку, за фактом побиття Сніцарчук міліція відкрила кримінальні провадження за ст. 125 Кримінального кодексу (спричинення легких тілесних ушкоджень) і ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста). Пізніше міліція перекваліфікувала розслідування інциденту на статтю 296 про хуліганство. А самого Тітушка, якого допитали, відпустили під заставу в 22 тис. грн.
25 травня в Броварах журналіста інтернет-видання “Маєш право знати” Андрія Качора невідомий чоловік вдарив так, що він втратив свідомість. Інцидент стався під час акції з демонтажу паркану, незаконно встановленого приватним підприємством «Феско», що належить Сергію Федоренко — особистому масажисту Миколи Азарова.
Травень також запам’ятався яскравими фактами цензури. Зокрема, увагу медіа-спільноти привернув випадок, коли український Forbes відредагував матеріал на своєму сайті, видаливши ім'я старшого сина президента України Олександра Януковича з переліку осіб, які найбільше заробили на "Укрзалізниці".
Інший гучний випадок пов'язаний з побиттям журналістів на акції 18 травня, після якого Центральнийштаб Партії регіонів розіслав усім народним депутатам від фракції “темник” із рекомендаціями, як правильно коментувати та інтерпретувати побиття журналістів Ольгу Сніцарчук і Влада Соделя. Провладним депутатам поставили завдання донести до співгромадян, що журналістка Сніцарчук насправді провокаторка, і сама винна у тому, що сталося.
Серед інших резонансних випадів травня — відома журналістка Ольга Червакова написала заяву про звільнення з телеканалу СТБ за власним бажанням, аргументувавши її незгодою з редакційною політикою. Це вже третя «зірка» української журналістики, яка звільнилася з СТБ за останній рік – у червні 2012 року з СТБ пішов Сергій Андрушко, а у вересні – Наталка Соколенко. Всі звільнення були так чи інакше пов’язані з незгодою журналістів з редакційною політикою телеканалу та цензурою.
У травні влада та опозиція об’єднали зусилля у тиску на свободу слова. 21 травня суд зобов’язав власника інтернет-форуму Антона Панкова сплатити компанії-будівельнику 14 млн грн. за обговорення в мережі проблем будинку по вул. Раїси Окіпної, 18. Скандальний нюанс ситуації не лише у сумі позову, а ще й у тому, що компанію St Sophia Homes, яка подала позов і зводила цей будинок, пов’язують з народними депутатами від Партії регіонів Давидом Жванією та від ВО «Батьківщина» Миколою Мартиненком.
Фізична агресія
Арешти, затримання – 1
1.Біля «Межигір'я» беркутівці затримали львівських журналістів
22.05.2013 У селі Нові Петрівці, де знаходиться резиденція президента Віктора Януковича, озброєні бійці спецзагону «Беркут» без пояснення причин затримали редакційний автомобіль газети «Експрес» та журналістів, які перебували у ньому. Бійці обшукали журналістів та редакційну машину, перевірили посвідчення, посвідки про відрядження, записали домашні адреси, з’ясовували мету появи в «Межигір’ї».
“За деякий час на допомогу «Беркуту» приїхали ще й працівники СБУ та ДАІ, котрі також повторили процедуру обшуку та своєрідного допиту повторно. Блокування журналістів тривало понад годину, потім їх відпустили. Однак згодом редакційне авто по дорозі з “Межигір'я” супроводжували дві чорні Тойоти”, — повідомило видання. «Склалось враження, наче нас просто намагалися залякати», — зазначив журналіст газети Юрій Грицик.
Журналісти газети готували репортаж про витрати коштів, пов'язані із перекриттям доріг під час руху президентського кортежу.
Погрози, залякування — 2
1.Адміністратор групи «Любе» погрожував донецьким журналістам
17.05.2013 У Донецьку адміністратор групи «Любе», яка виступала в цей день на антифашистському мітингу у місті, організованому Партією регіонів, погрожував журналісту інтернет-видання «Донецьк. Коментарі» та інших ЗМІ.
Чоловік, який не захотів назвати своє ім´я та прізвище, почав погрожувати журналістам, коли вони підійшли до намету за сценою на пл. Леніна, де знаходилася гримерка. «Якщо ти зараз звідси не підеш, то я тобі засуну твій фотоапарат, сама знаєш куди. Я зараз неонацистів до вас покличу. З ними будете спілкуватися», — заявив адміністратор групи «Любе».
Свідками конфлікту стали співробітники правоохоронних органів, які ніяк на нього не відреагували. Організатори концерту підтвердили «Донецьк. Коментарі», що цей чоловік є адміністратором групи «Любе».
2.Тернопільській газеті пригрозили судом через критичний репортаж
28.05.2013 У Тернополі організатор концерту гурту “Океан Ельзи” пригрозив місцевій інтернет-газеті “Про все” судовим позовом через матеріал про погану організацію пропуску людей на стадіон, де проходив концерт. У репортажі видання розповіло про те, щоб потрапити на стадіон, тернополяни змушені були стояти в довжелезних чергах.
Після виходу репортажу до редакції зателефонував з претензіями представник організаторів. «Чоловік заявив, якщо ми не знімемо критичну інформацію, то на журналіста подадуть до суду. “Про все” відмовляється знімати інформацію, оскільки вона є достовірною і вимогу розцінюємо як прояв цензури», — заявило видання.
Побиття, напади – 8
1.Молодики побили до крові журналістку та фотографа. Міліція не втручалася
18.05.2013 У Києві невідомі молодики побили журналістку «5 каналу» Ольгу Сніцарчук та фотографа «Коммерсантъ-Україна» Влада Соделя. Інцидент стався поблизу мітингу опозиції — біля будівлі головного управління МВС у Києві на вулиці Володимирській.
У Сніцарчук розсічена губа та побиті руки. Також нападники розбили її телефон. Содель, який намагався її захистити, також отримав ушкодження. За словами фотографа, усе це відбувалося на очах у міліції, яка ігнорувала прохання захистити їх.
Содель та Сніцарчук зупинилися, щоб сфотографувати, як невідомі спортивної статури б`ють представників ВО «Свобода». «Нападників колом оточила міліція. Представників преси поруч не було. Побачивши, що я фотографую, молодики у спортивних костюмах кинулися на мене. А Ольга почала знімати на відео, як мене б`ють, і чоловіки повалили її на землю та почали завдавати ударів», — розповів фотограф.
«На нас напали близько десяти осіб», — уточнив він «Українській правді».
Після цього журналісти викликали «швидку», а медики — слідчо-оперативну групу.
«Ольгу спрямували на проходження судмедекспертизи. Слідчий склав протокол — з якими саме формулюваннями, мені невідомо. А за хвилин 15 він з місця інциденту зник», — розповів Влад Содель.
Пізніше, за його словами, правоохоронці пообіцяли об'єднати інцидент щодо побиття «свободівців» та журналістів в одну справу, однак нині вони залишили місце інциденту.
Незадовго до інциденту нападники спілкувалися з кореспонденткою 5-го каналу Іриною Герасимовою, яка висвітлювала інцидент. Синхрон, в якому вон назвали себе, вийшов в ефірі 5-го каналу під час прямого включення. «У розпорядженні міліції було це відео і фото нападників, однак вони не скористалися цими матеріалами аби оперативно затримати чоловіків, які били журналістів», — сказав Влад Содель.
2.Під час акцій протесту 18 травня напали ще на одного фотографа
18.05.2013 Під час громадсько-політичних акцій протесту постраждав фотограф Максим Поліщук — його штовхнули на землю «беркутівці» на Софіївській площі. «Це сталося, коли «Беркут» штурмував намети «Спільної справи» (акція завершилася, а намети залишалися стояти). Я проліз у кільце «беркутівців», знімав їх, і хтось із них мене схопив ззаду за рюкзак і кинув назад. Я упав на спину, думав, що розбив техніку, але техніка ціла. Я встав і почав на них кричати, що я на роботі, навіщо ви мене чіпаєте», — розповів Максим Поліщук.
Фотограф не скаржився міліції чи прокуратурі на дії «Беркуту» і поки не знає, чи буде це робити. Максим Поліщук знімав акції 18 травня як фрілансер. Згодом одну його фотографію придбало й оприлюднило агентство «Українські новини».
3.У Хмельницькому на журналістку напав водій, який став учасником ДТП
22.05.2013 У Хмельницькому один з учасників ДТП напав на кореспондентку Хмельницької обласної телерадіокомпанії «Поділля-Центр» Оксану Чушкіну під час виконання нею службових обов’язків. Зокрема, одному із учасників ДТП, яку знімали обласні ЗМІ, не сподобалося, що він «потрапить у кадр».
“Невідомий чоловік викрутив руку, забрав мобільний телефон, видер, штовхнув мене в груди, і викинув мій телефон на переднє сидіння авто працівників ДАІ, які документували це ДТП. Я не розумію, чому цей чоловік так себе агресивно поводив. Я виконувала свої професійні обов’язки журналіста і мене дивує, що ніхто не зреагував на цю ситуацію”, — розповіла Чушкіна. Правоохоронці, які були на місці події, не поспішали виконувати свою роботу, і взагалі сперечалися з журналістами, а слідча взагалі відмовлялася представлятися.
4.У Броварах на акції протесту журналіста побили до втрати свідомості
25.05.2013 У Броварах у парку «Перемога» під час акції з демонтажу паркану, незаконно встановленого приватним підприємством «Феско», що належить Сергію Федоренко — особистому масажисту Миколи Азарова, побили журналіста сайту «Маєш право знати» Андрія Качора.
Качора прийшов на акцію як журналіст і готував відеорепортаж. Проте, за його словами, коли почалися сутички (учасників акції — ред.) із міліцією, один із чоловіків намагався вивести Качора з місця подій. Качор пояснив, що є журналістом, однак нападника це не зупинило.
«Я продовжував зйомку, а чоловік почав грубіше мене відтягувати від місця події. Я нагадав йому про 171-шу статтю та можливі наслідки правової відповідальності щодо перешкоджання професійній діяльності представника ЗМІ. Він вдарив мене в обличчя і я втратив свідомість», — розповів Качор. Журналіст подав заяву до Броварського міськвідділу міліції. У ній він підкреслив, що нападник перешкоджав його професійній діяльності. Також він пройшов судмедекспертизу.
5.В Олександрії побили редактора газети
26.05.2013 Головний редактор газети «За нашу перемогу» (м. Олександрія Кіровоградської області) Борис Логвінов подав заяву до Генеральної прокуратури за фактом його побиття. За його словами, 26 травня близько 22-ї години на нього було здійснено напад, під час якого йому було нанесено тяжкі тілесні ушкодження. Логвінов вважає, що напад пов'язаний з його журналістською діяльністю.
«У газеті від 7 травня було опубліковано критичну статтю про мера Олександрії Степана Цапюка. Вже 22 травня від мера на мою адресу звучали погрози по телебаченню, а 26 травня було вчинено напад на замовлення Цаплюка. Напад здійснило відоме у нас у місті злочинне угрупування «Сандулята», — розповів Логвінов.
28 травня Логвінов подав заяву до Генеральної прокуратури. Він вимагає покарання нападників не тільки за тілесні ушкодження, а й за перешкоджання журналістській діяльності. Логвінов стверджував, що 27 травня у міськвідділі Олександрійського УМВС не прийняли його заяву про побиття й не зафіксували нанесені побої. «О 9-й ранку 27 травня я звернувся до канцелярії Олександрійського міськвідділу міліції, але там відмовилися зареєструвати злочин. Мені сказали, що у відділку немає слідчого, так як минулої ночі для слідчих було організовано нічне чергування. У зв'язку із цим я звернувся до прокурора міста Олександрія, прокурора Кіровоградської області і привіз заяву в Генеральну прокуратуру України», — сказав Борис Логвінов.
Начальник приймальні громадян Кіровоградського УМВС Любов Єрмолаєва повідомила, що Логвінов не подавав заяви до Олександрійського відділу міліції.
«Олександрійська канцелярія повідомила, що Борис Логвінов не звертався до них зі зверненням щодо побиття. Так, він прийшов у канцелярію побитий і в синцях. Він звернувся з проханням надати інформацію про ознайомлення з кримінальним провадженням з попередніх звернень, але з приводу побиття заяви він не писав. У чергову частину він також не звертався. Я не знаю, чому він повідомляє, що йому відмовили у прийнятті заяви в міськвідділі», — прокоментувала Єрболаєва.
Начальник управління інформатизації та інформаційно-аналітичної політики Олександрійської міської ради Максим Воронін повідомив, що мер міста до цієї справи непричетний. Міський голова до побиття Бориса Логінова не має жодного відношення. Про погрози на телебаченні можу сказати, що такого просто не могло бути. Мер — поважна людина, і він не міг собі такого дозволити», — сказав Воронін.
6.У Броварському районі група молодиків напала на журналістів газети «Старий центр»
28.05.2013 У селі Богданівка Броварського району Київської області п'ятеро молодиків напали на групу журналістів газети “Старий центр”. Внаслідок інциденту — травми та пошкоджений автомобіль, на якому пересувалися журналісти, виконуючи редакційне завдання, повідомляється на сайті видання. Зокрема, постраждав журналіст Паата Курсуа.
Як повідомив журналіст видання Віталій Литвиненко, він разом зі своїми колегами приїхали в Богданівку проводити промо-акцію про популяризацію газети, а також з метою прорекламувати, що в наступному номері вийде стаття про побоїще в парку “Перемога” в Броварах 25 травня під час знесення незаконно встановленого паркану.
“Під час акції біля магазину “Хутір богданівський” до моїх колег журналістів підійшла група молодих людей, які, коли журналісти представилися, що вони з газети “Старий центр”, вони почали їх бити. Після цього я заскочив в свою машину, почав відїжати, щоб розвернутися і забрати своїх колег. Вони швиденько сіли в машину і ми почали відїжати, але на мою машину застрибнув один з тих молодиків і пробігся по машині”, — розповів Литвиненко.
Молодик пробігся по капоту, даху та багажнику, пом’явши машину. Як уточнив Литвиненко, два журналісти постраждали, їх били по руках та ногах.
Після інциденту журналісти поїхали в броварське відділення міліції. Правоохоронні органи кваліфікували справу про побиття журналістів за статтею КК №294 ч. I (організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях).
7. На журналіста, що виграв суд у міліціонерів, злочини яких викривав, напали після судового засідання
29.05.2013 В Апеляційному суді Житомирської області на головного редактора житомирської газети «Свобода» Віктора Котенка напали міліцейська охорона суду та адвокат Наталія Циганчук — представниця заступника начальника УМВС України в Житомирській області, полковника міліції Миколи Будзінського.
Напад на Котенка відбувся відразу після закінчення судового розгляду справи за позовом полковника міліції Будзінського до журналіста стосовно публікацій викривальних матеріалів. У суді було проголошено вступну та резулятивну частину ухвали, якою відхилено апеляційну скаргу Будзінського до Котенка. Суд підтвердив безпідставність позову полковника Будзінського до журналіста Котенка.
Полковник намагався спростувати критичну інформацію, оприлюднену журналістом в репортажі “Відкрите звернення до хапуг — міліціонерів. Відео”. В судовому засіданні свідки під присягою підтвердили факти міліційної наркоторгівлі, хабарництва, здирництва, катувань, провокацій, а також погроз та тиску на них з боку правоохоронців за оприлюднення інформації в ЗМІ.
Після закінчення розгляду справи, у коридорі суду, очікуючи отримання тексту ухвали, учасники процесу, вільні слухачі та журналісти розмовляли між собою. Адвокат Наталія Циганчук теж приєдналась до гурту та почала чіплятись до співрозмовників, потім заявила, що присутні є «свободівцями» і почала негативно висловлюватись на адресу ВО «Свобода» та розповідати про свої особисті претензії до цієї політичної сили. Циганчук пояснили, що серед присутніх «свободівців» нема. Проте вона комусь зателефонувала з вимогою організувати прибуття до апеляційного суду опергрупи міліції для арешту співрозмовників.
Коли Котенко виходив з будівлі суду, то його та активіста Ю.Градовського,за вказівкою Циганчук двоє міліціонерів-охоронників, залишивши свій пост, кинулись силоміць переймати, намагаючись не випустити з приміщення суду. Циганчук на вулиці накинулась на Котенка, хапала його за плечі та руки, шарпала, намагаючись затримати. Журналіст просив не шарпати його.
Тим часом охоронники суду не припиняли напад і переслідували правозахисників аж до зовнішньої огорожі суду та чинили спроби не випустити Котенка за огорожу. Проте Котенку все ж вдалось вийти за огорожу та поїхати з місця події. Тобто, адвокат — провогаторша, котра багато років обслуговує корумпованих міліціянтів, вчинила провокацію з метою затримання і незаконного арешту журналіста.
Того ж дня до УМВС України в Житомирській області він подав відповідні заяви. Пізно ввечері журналісту Котенку затерефонував співробітник міліційної кадрової служби та запропонував прибути до обласного управління, де, за його словами, вже знаходились охоронники апеляційного суду. Мета виклику, як повідомив «телефоніст»- зустрітись і поговорити. Журналіст відмовився і запропонував зустрітись іншим разом.
ІНШІ ФАКТИ, ДЕТАЛІ ТА ПОДРОБИЦІ ТУТ: Інститут масової інформації
