Згодом з`ясується, що журналісту свідомо підсовували «дезу». І навіть після проголошення вироку Пукачу угруповання перевертнів в структурах прокуратури, міліції, сбу продовжує діяти. Переслідування та знищення невгодних режиму людей не припиняються ...
Майже рік тому мене, журналіста Віктора Котенко, доля звела з чоловіком, який, можливо, одним з останніх бачив журналіста Георгія Гонгадзе живим. Під час невимушених розмов за «зачиненими дверима» чоловік пригадував моторошні подробиці тих страшних подій, називав прізвища, обставини, надавав документальні матеріали. І Богом заклинав не розголошувати інформацію передчасно.
Я також вважав, що не маю морального права розголошувати отримані відомості без попередніх консультацій з вдовою загиблого журналіста, Мирославою Гонгадзе. Знаючи, що Мирослава працює ведучою телевізійної програми «Час – тайм», почав листування електронною поштою з українською редакцією цієї програми через інтернет – сайтwww.holosus.us.
Надіслав листа про те, що маю інформацію про невідомі досі обставини загибелі Георгія Гонгадзе і попрохав організувати проведення попередніх консультацій з Мирославою щодо доцільності та варіантів їх розголошення. Але подальше спілкування насторожувало, представники редакції писали дурниці на кшталт того, що «спочатку надайте інформацію, а ми вже потім самі передамо Мирославі, і самі ж надамо Вам відповідь». Тому, останнім своїм повідомленням я поставив редакцію «Голоса Америки» до відома, що змушений буду оприлюднити матеріал без попередніх консультацій із вдовою журналіста.Трохи згодом помітив за собою зовнішнє спостереження, а колеги попередили про намагання певних структур знищити мене фізично, що стало однією з підстав виходу у світ матеріалу «Ліквідація журналіста». Стало цілком зрозумілим, що в процесі спілкування з представниками «Голосу Америки» відбувся витік інформації.
|
|
|||||||||
| Мабуть Ви не уявляєте, скільки людей хочуть вийти на пряме спілкування з Мирославою і що вони для цього не придумують. Ми не кажемо, що Ви один з них, але коли ми сказали Мирославі про Вашого листа, саме вона запропонувала вказаний нами варіант. Рішення за Вами.Виктор Свобода wrote: > Так не піде, ми не у дитячому садочку. Тільки пряме спілкування з Мирославою і тільки з дотриманням засобів безпеки. За мною ведуть спостереження. |
Фото: Копія одного з фрагментів листування з українською редакцією «Голоса Америки»
Виходячи з міркувань дотримання безпеки надзвичайно важливого свідка, я був змушений інформацію та документи втаємничити.
Гонгадзе вбили, щоб прийти до влади. Вбивство «розслідують», щоб при владі залишитись.
Невідомо, скільки ще часу сенсаційні матеріали припадали б пилом, якби засоби масової інформації не повідомили про затримання на Житомирщині генерала Пукача, на якого причеплено ярлик головного підозрюваного у справі про вбивство журналіста.
Дуже «своєчасне» затримання, враховуючи те, що попереду вибори президента України, а керовані владою свідчення Пукача можуть назавжди поставити хрест на мріях деяких кандидатів обійняти посаду керівника держави.
Вважаючи, що світову спільноту намагаються знову ввести в оману, 22 липня 2009 року свідок, назвемо його «В», погодився на часткове оприлюднення своїх свідчень, попри смертельну небезпеку.
«В» зустрічався з Георгієм Гонгадзе 6 – го вересня 2000 року у місті Житомирі, куди журналіст приїхав для проведення розслідування обставин цивільної справи стосовно корупції серед високопосадовців, в якій «В» був безпосереднім учасником. За домовленістю, Гонгадзе мав відвідати Житомир ще й 9 – го вересня, щоб бути присутнім при розгляді справи. Але не судилося... Під час розмови, що відбувалася у центрі міста, у парку неподалік від будівлі обласного суду, невідомі (особу одного з нападників «В» згодом встановив, як ы встановив особу людини, яка за наказом перевертнів відвозила тіло вбитого Георгія до Таращанського лісу — авт.) у камуфляжній формі, які представилися працівниками правоохоронних органів, намагалися незаконно затримати та заарештувати Георгія. Зав’язалася бійка. «Тікай!» — вигукнув Георгій. А сам вже стікав кров’ю від отриманого удару (армійським ножем) у потилицю, а міліціянти вперто тягли його до авто неподалік. Самому «В» з місця події таки вдалося втекти. З тієї пори «В» Георгія Гонгадзе живим більше не бачив.А свідка «В» чомусь ніхто не чіпав. І ось чому. Приблизно через місяць після того, що сталось, у Житомир до «В» службовим автомобілем прибув посланець аж із самої Генеральної Прокуратури України з пропозицією дати неправдиві свідчення про те, що Георгій, мовляв, досі живий і здоровий, що «В» нібито з ним нещодавно спілкувався. Відмовлятися представник ГПУ недвозначно не радив …Потім «В» оперативно доставили до Києва — спочатку у Службу Безпеки України, де він перед об’єктивом кінокамери мусив неправдиво свідчити, а потім до Генеральної Прокуратури України, де «іудину» процедуру повторили.«У мене на той час просто не було іншого вибору. Якщо б я відмовився – вбили б, та й сім’ю обіцяли знищити. Але мовчати більше не можу, совість не дозволяє спокійно спостерігати за тим, як злочинці на чолі з керівництвом держави знову намагаються використати ім’я журналіста Георгія Гонгадзе у своїх передвиборчих інтересах. Вбили, щоб прийти до влади, а «розслідують», щоб при владі залишитися!»
Післямова: Місце, де було здійснено напад на Георгія Гонгадзе у Житомирі, так щільно облили бензином і випалили, що трава на ньому не росла декілька років ...
За вимогою «В» ексклюзивне право на подальше спілкування свідка будь з ким, у т.ч. з державними органами та засобами масової інформації, належить виключно редакції сайту sbu.in.ua за умови надання гарантій безпеки. Наразі на досить високому рівні, навіть з залученням центральних засобів масової інформації, здійснюються цілеспрямовані заходи по дискредитації свідка — злочинці хвилюються.
Резонанс:
27 сентября 2009 года тело журналиста Георгия Гонгадзе убило прокурора Таращи ... Следующий кто? В Чудновском районе Житомирщины есть село Троща. Из-за утечки информации легенду об убийстве переиграли на Таращу. Продолжают клепать липовые версии. Что же стало известно прокурору Таращи? Не верьте официальным сообщениям ...1 октября 2009 года. По сообщениям информагенств,задержан житомирянин за убийство таращанского прокурора под Киевом ...
«Зачистка» у справі про вбивство Георгія Гонгадзе триває. Що шукали у будинку вбитого таращанського прокурора?
Дружина вбитого прокурора зникла. Справа рук СБУ?
У квартиру вбитого прокурора Таращанського району Київської області Сергія Мрука проникнули невідомі. «Є заява жінки, що квартиру прокурора, ймовірно, пограбували. Але факт пограбування поки не встановлений, тому що ми не можемо знайти дружину
Мрука. А без присутності господарки житла увійти в нього не маємо права», —
розповів начальник ЦГЗ Київського облуправління МВС Микола Жукович.
Версия: В «деле Гонгадзе» активно заметают следы Дом в селе Молочки, Чудновский район Житомирской области, где скрывался обвиняемый в убийстве Георгия Гонгадзе Алексей Пукач, решили продавать.
Некто хочет приобрести жилье в 200 км от Киева за 50 тысяч гривен.
Віктор Котенко
