За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом
Страшна біда, немов величезна хвиля, накрила Батьківщину — це суцільна наркотизація всієї країни. І потопають у цій наркохвилі всі без винятку — до гурту ризику потрапляють не лише діти забезпечених батьків або злиденні жебраки, а навіть працівники правоохоронної системи, які не вміють і не бажають боротися з цією заразою.
(Записано зі слів Віктора Проценка, ступінь родинних зв'язків фігурантів — міліціянтів автором не перевірявся ):
24 липня 2009 року додому до Віктора Проценка, мешканця селища Черняхів, що під Житомиром, завітав односелець Бухатий, родич (?) міліціянтки Черняхівського райвідділу міліції Бухатої, чоловік якої працює в житомирській міліції. Бухатий попросив Віктора, який мав власний автомобіль, за невелику платню підвезти його у справах до сусіднього села. Проценко погодився. По дорозі на прохання Бухатого маршрут дещо змінився і машина заїхала до лісосмуги. Розгорнувши пакунки з наркотичною сировиною, Бухатий розпалив вогнище і почав варити у казанку наркотичне зілля. Потім відійшов вбік і зателефонував комусь з мобільного телефона. Проценко, почувши уривок фрази, здогадався – Бухатий викликаєв міліцію. Віктор ледь встиг кинути у вогнище весь «бухатий» наркотичний скарб, як до лісосмуги заїхала оперативна група, яка вочевидь знаходилась неподалік в очікуванні сигналу. Віктор Проценко відразу заявив, що став свідком виготовлення наркотиків, але його затримали і зачинили у кімнаті для адмінзатриманих Черняхівського райвідділу, автомобіль реквізували. Бухатого відпустили додому, а Віктора після закінчення максимально дозволеного строку адмінарешту (три доби) піддали тортурам – примусили чотири дні і три ночі сидіти на стільці у коридорі 2-го повеху райвідділу міліції. Все це відбувалось незаконно, без пред’явлення звинувачення. Але це був лише початок поневірянь українця, якого протримали у СІЗО аж два з половиною роки!
Надалі розповідь базується виключно на змісті офіційних документів.
Згідно з висновками службової перевірки, проведеної 5-м відділом Служби Внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України в Житомирській області (СВБ ГУБОЗ) встановлено, що 24 липня 2009 року співробітниками Черняхівського райвідділу міліції було здійснене адміністративне затримання Віктора Проценка. Після закінчення граничного строку утримання за адміністративне порушення (не довше 3-х діб) Віктора Проценка, так і не пред'явивши йому звинувачення, звільнили з кімнати адмінзатриманих і піддали тортурам – з 26 по 29 липня незаконно утримували у коридорі 2 — го поверху райвідділу міліції.
Затягнув Віктора до катівного коридору звичайний міліційний клерк з пістолетом Нікітчук С.В. – старший інспектор режимно – секретного сектору, який, згідно з посадовими обов'язками, взагалі не мав права цього робити. У клерка просто не вистачило сміливості не виконати незаконний наказ першого заступника начальника райвідділу міліції Шкуропатли С.П.
З довідки прокуратури Черняхівського району видно, що повідомлення про адміністративне затримання Віктора Проценка до прокуратури не надходило. В журналі обліку вихідних документів Черняхівського райвідділу повідомлення прокурора про адмінзатримання Проценка теж не зафіксоване. Та й посилання міліціонерів на статтю 263 Кодексу України про адмінпорушення є незаконним, тому що ця стаття не містить диспозиції правопорушення.
(Працівниками СВБ ГУБОЗ перевірялось також питання родинних зв'язків наркомана Бухатого із слідчою, але, згідно з висновком перевірки, прямих родинних зв'язків між ними не встановлено, хоча Віктор Проценко продовжує стверджувати протилежне. В даний час наркоман Бухатий відбуває термін ув'язнення за надмірне захоплення наркотичними справами)
Чотири дні і три ночі просидів на стільці у міліційному коридорі Віктор Проценко, чотири дні і три ночі поза законом. Майже всі працівники райвідділу незворушно спостерігали за беззаконням, а пізніше причетні до цього міліціянти безсоромно брехали в суді, куди звернувся з позовом Проценко.
Цитую Окрему Постанову Черняхівського районного суду:
— Оцінюючи покази свідків Вакулюк Л.В., Колодія М.І., Матвієвського О.В., Скрозняка М.І., Коцюби В.М., Черенкова І.І., Таланова В.С., Шкуропатли С.П., суд вважає їх неправдивими, даними з метою приховати від суду як свою дійсну участь, так і участь інших працівників міліції в подіях, що стосуються незаконного утримання Проценка і Красніцького в приміщенні Черняхівського РВ (ще одна жертва, Красніцький, перед тим, як піддатися коридорним тортурам, був вивезений міліціонерами на природу і жорстоко побитий – авт.)».
Віктор, який закарбовував кожен день свого незаконного утримання, вишкрябаючи числа цвяхом на стіні (26-27-28-29), почав писати скарги. Таким чином шило вилізло з мішка.
Тоді слідча міліції Вакулюк сфальшувала матеріали кримінальної справи, власноруч підробивши документи, що пізніше знайшло своє підтвердження в офіційних висновках експертів. Дві експертизи підтвердили, що документи підроблені, але сьогодні міліціянти заплатили за проведення третьої експертизи і не важко здогадатися, яким може бути проплачений висновок.
Сфальшувавши справу, міліціонери запроторили Віктора Проценка до слідчого ізолятора тимчасового утримання (СІЗО Житомирської УВП №8), де він «тимчасово» утримувався рекордних два з половиною роки! А щоб не скаржився і не патякав зайвого! Черняхівські міліціонери періодично навідувались до Віктора в камеру і погрожували створити йому такі умови, за яких він або сам повіситься або його повісять. «Тобі все одно не жити, якщо не припиниш писати скарги і багато патякати!»
А ''патякав'' Віктор Проценко дійсно багато про що ще задовго до свого арешту – про те, що міліціонери продають наркотики, беруть хабарі, займаються здирництвом…
Спочатку скарги Проценка перевіряв слідчий прокуратури Жучара і нічого кримінального в діях своїх друзів — міліціонерів «не вбачив». Але районний Черняхівський суд, а пізніше й апеляційний обласний, на відміну від Жучари, вбачив так багато зловживань з боку міліції, що звернувся до прокуратури з вимогою провести всебічне розслідування і притягнути винних до кримінальної відповідальності. Нарешті кримінальну справу протии міліціонерів було порушено прокуратурою, але слідчі дії або не здійснювались зовсім, або проводились таким чином, щоб міліціонери уникли відповідальності.
Угрупування вибрало звичну тактику – міліціонери нахабно брехали і все заперечували. Був призначений і козел відпущення – міліційний клерк Нікітчук, який раптово звільнився з правоохоронних органів.
В результаті судово – прокурорської тяганини і маніпуляцій, які тривають до сьогоднішнього дня, «міліційне угрупування» на чолі з першим заступником Шкуропатою залишилось за межами кримінальної відповідальності, обвинуваченим залишився пішак — ''козел'' Нікітчук, та й то лише за судовим позовом Проценка, тому що кримінальну справу протии Нікітчука закрили…
В той же час у суді сусіднього Володарська – Волинського слухається та сама сфальшована справа, яка складається з підроблених документів, по обвинуваченню Проценка в зберіганні наркотиків. Дві незалежні експертизи підтвердили підроблення документів, а сьогодні міліціонери за потурання судді заплатили гроші за третю - результат, мабуть, буде вже інший
Міліціонери квапляться і з допомогою суду намагаються запроторити балакучого Проценка за грати раніше, ніж за грати запроторить їх він.
Я вважаю, що опублікованих у цьому матеріалі документів і відео цілком вистачить для того, щоб не вважати цю історію занадто фантастичною.
Справа має гарну для Віктора Проценка перспективу в Європейському суді з прав людини.
Хоча зібраних матеріалів цілком достатньо, щоб вже сьогодні просити притулку в країнах демократії…
Авторський відступ:
У мене склалося стійке враження, що наркомафією, як і іншими сферами злочинної діяльності, в Житомирській області керує якась велика шишка — цяця або з міліції (99%), або з СБУ (90%), або з держадміністрації (85%). Не встиг я викласти цей матеріал у місцевому інтернет — виданні «Житомир. інфо», як його швиденько прибрали — так само, як і всі попередні публікації, які свідчили про корупцію і бандитизм в правоохоронних органах і системі влади. До речі, в рубриці «Про нас» нашого сайту я навмисно розмістив інформацію про наше нібито успішно працююче підприємство «Безпека», яке насправді вже три роки не функціонує. Так сьогодні вже дзвонять на інше підприємство і розшукують «Безпеку» спраглі до крові «перевіряльники» з Держгірпромнагляду (охорона праці) — якийсь Колодій з напарником, які стверджують, що вони контролюють нашу поштову кореспонденцію і навіть податкові дані — ми це задокументували та погрожують чомусь прокуратурою. Це й не дивно — той керівний покидьок у погонах і раніше не відрізнявся бодай середнім розумовим розвитком, що не завадило йому поставивти керувати Держгірпромнаглядом такого собі Юрія Бобра з дуже цікавою біографією, вичавивши звідтіля попереднього керівника Філіпова). Що ж, щуроловка «Безпека» гарно спрацювала, тепер будемо ловити «на живця». (Керівне бидло! Живець — це не шістка Колодій, живець — це ти)
Я радий, що нас читають покидьки у погонах і придивляються, з якого боку краще вкусити. Це говорить про те, що ні зовнішнє спостереження (задокументовано), ні перешкоджання діяльності, ні прослуховування телефонів та невдалі спроби фізичного знищення журналіста не мають успіху. Щоб читачам легше було зорієнтуватися про службовий щабель покидьків, раджу подивитись хоча б матеріал «Налоговая мастурбация» ( https://sbu.in.ua/zhur_ras/nalogovaya-masturbaciya.html ), де у цькуванні "засвітились'' перші заступники начальника обласної міліції, обласного прокурора, обласної податкової адміністрації. І лише корумпована шишка з СБУ чомусь вважає, що залишається у тіні — на кумів, мабуть, сподівається.
Панове бандити! Перевертні! Наволоч! Заждіть, ми йдемо по вас! І не лише ми...
Побувала в Черняхові і знімальна група телеканалу Інтер. 8 липня 2012 року Україна мала змогу подивитися цікавий сюжет. Тележурналісти працювали на Житомирщині майже дві доби. Було відзнято багато інших вельми цікавих епізодів, які поки що залишились за кадром — розслідування діяльності перевертнів у погонах триває
А тим часом на журналіста полюють:
на тележурналістів Інтеру гавкають:
8 липня 2012 року у випуску «Подробиці тижня» телеканал Інтер розповів про неподобства, які відбуваються у райвідділі міліції селища Черняхів. А вже 9 липня прокуратура Житомирської області блискуче підтвердила припущення про те, що організовану злочинність кришують саме на обласному рівні. Розповідаючи про свій подвиг з «розслідування» злочинних дій міліціонерів, прокурорський рупор сором'язливо приховав той факт, що насправді завдяки прокурорським перевіркам міліціонери уникли відповідальності. А козлом відпущення зробили хлопчика — міліційного клерка, який вимушено виконав наказ керівників райвідділу по незаконному утриманню громадянина. Більше того, справа наркобізнесу, який у Черняхові розгорнули міліціонери, прокуратурою взагалі не розслідувалась!
Є відомості, що міліціянтів, які мають безпосереднє відношення до наркобізнесу, успішно просувають по службі.
З повідомлення прес — центру обласної прокуратури вбачається черговий злочин самої прокуратури — виявляється, проти Лариси Фомічової, яка викриває міліціонерів — наркоторговців, було знову терміново сфальшовано кримінальну справу, яку вже передали до суду — без жодних процесуальних дій і без відома самої жінки!
Я вже не кажу про недолугу спробу облити скаржників брудом. Так, це раніше судимі громадяни, яких свого часу втягнули в наркоторгівлю ... міліціонери. І громадяни сміливо розповідають про справжніх наркобаронів.
Кажуть, саме з цієї причини дуже захвилювались деякі керівники правоохоронних органів. І не дарма.
Знімальна група телеканалу Інтер за два дні роботи на Житомирщині зібрала багато документальних матеріалів, які тимчасово не оприлюднені.
Анонімність прокурорського шедевру — спростування не врятує від розголосу інформацію про справжні обличчя керівників організованої злочинності, по сумісництву працюючих у правоохоронній системі
Віктор Котенко
