«Житомирський гадюшник»: зграя перевертнів від юстиції
ЮРИСТИ – ТРЕТЬОКЛАСНИКИ, ДРУГОРІЧНИКИ
Коли до мене у січні місяці 2008 року підійшов схвильований чоловік та почав збуджено розповідати про те, як коханці невістки вбили його сина, викинувши з вікна 4-го поверху (він застав дружину «на гарячому»), та про те, що прокурори стали співучасниками злочину, відверто скажу — не повірив. Але пізніше, вивчаючи документи, зрозумів, що батько загиблого, мабуть, таки правий.
Декілька разів майже щодня намагався почати опрацювання матеріалів, наданих безутішним батьком покійного Сергія Заварзіна, але, вдивляючись в очі Сергія на фотокартці, відкладав папери. Тривожили запитання та сумніви. Якщо дійсно скоєно вбивство, чи втішить стаття у газеті батьків Сергія? Чи варто подовжувати у часі спогади та біль ? Тим паче, що матеріали свідчать про впертий злочинний спротив прокурорів у з`ясуванні дійсних обставин загибелі хлопця.
Тримаючи у руках копію Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 березня 2006 року, складену слідчим прокуратури Черняхівського району Житомирської області, юристом 3 класу Вапаєвим В.Р., вирішив, що люди повинні знати — правосуддя на Житомирщині знаходиться у руках «третьокласників- другорічників, яких влада постійно залишає на шиї народу на наступний рік за неуцтво та негідну поведінку.
ЛЕЖАВ НА ЗЕМЛІ І БУВ ЩЕ ЖИВИЙ
Подія сталася у с.м.т. «Житомир – 21» (селище Висока Піч) Житомирського району після другої години ночі. Надалі – витяги з Постанови мовою оригіналу, прізвища не змінені.
1.«Мешканці кв.49 буд.3 почули звук битого скла, вийшовши на балкон, вони побачили, що на землі між балконом та під’їздом лежить Заварзін С.П., вони одразу вибігли з будинку до нього. Заварзін С.П. лежав на землі і був ще живий. Після чого його було перенесено до кв.61, де Заварзін С.П. помер.»
2.«Опитаний пояснив, що сусіди з квартир №75, 80 чули шум бійки, яка продовжувалась 20 хв. та чоловічі голоси. Опитана Заварзіна Н.В. пояснила, що після смерті її сина вона разом із своїм чоловіком та працівником міліції- капітаном Довженко зайшли до кв. 76. На кухні було розбито скло вікна, приблизний діаметр отвору в склі складав 20 см.»
3.Опитаний Бронивицький В.В: «О 01 год. 30 хв.( від початку конфлікту до смертельного падіння пройшло більше, ніж пів – години, тобто, весь цей час йшла бійка — авт.) почув, що в кв.76 розбилось скло. Заварзін Сергій почав кричати: «Олег, допоможи!». Було чути й голос його дружини, але нерозбірливо. Волання про допомогу супроводжувалось гуркотом бійки, вигуками Сергія: «Я вам зараз покажу!», потім знову звук розбитого скла.»
4.Опитана Дятел О.Ю. пояснила, що «…Вночі о 2 год. 53 хв. вона прокинулась від шуму, який доносився з квартири Заварзіних. Шум був схожий на падіння чогось тяжкого на підлогу, після чого вона почула голос Сергія Заварзіна, який кликав Олега та кричав «Не бий мене по голові!». Потім вона почула тупіт людських ніг і звук вибитих дверей і почула, як розбилося скло.»
5.Опитаний Джура О.М. пояснив, що «…на підлозі у ванній кімнаті, коридорі та кухні були краплі крові. На занавісці кухонного вікна знаходилась пляма крові розміром до 10 см. Він попросив дружину Заварзіна, щоб вона нічого не чіпала до приходу працівників міліції. Коли вони разом спустились до кв. 61, Заварзін Сергій через декілька хвилин помер. У нього була порізана п’ята, поріз до 3 см., на руках у нього крові не було.”
6.Згідно додаткового огляду місця події в присутності Шахрай В.П. (Заварзіної, вдови покійного), Джури, Божка, Горобець, Броневицького «…плями крові знаходились на стіні біля вхідних дверей, на вхідних дверях, на доріжках в коридорі та на кухонній занавісці діаметром 10 см.».
ДРУЖИНА СЕРГІЯ «ОГЛУХЛА» МАЙЖЕ НА ГОДИНУ
А тепер, шановні читачі, будьте особливо уважними — свідчення дає дружина, а точніше вдова Сергія – Шахрай (Заварзіна) В.П. Виявляється, що вона прокинулась вдома вночі о 2 год. 30 хв. від криків чоловіка, який, на її переконання, з’їхав з глузду, бачив галюцінації та вистрибнув з вікна. Тобто, гуркоту бійки з зойками чоловіка про допомогу, які чули всі сусіди, майже годину !!! вперто не чула лише дружина (порівняйте час події, п.3, п.4).
«Бідна вдова» так була шокована і засмучена смертю чоловіка, що, відправивши його тіло до моргу, терміново холоднокровно вчинила … ретельне «генеральне» прибирання у квартирі, тому що, з її слів, «…ніхто з працівників міліції до квартири не заходив і її ніхто з працівників міліції не попереджав про те, щоб вона не змінювала обстановку в квартирі." Її батько, Веселовський П.О. вставив у фрамугу нове скло.» Не дивно, що «Згідно акту судово-медичного дослідження № 473 встановлено, що в зіскрібках, які були вилучені під час додаткового огляду кв. 76, слідів крові (вже — авт.) не виявлено».
МАЯЧНЯ ЖИТОМИРСЬКОГО ПСИХУАТРА
Після цього не дивують пояснення лікаря- психіатра Житомирської Ц Р Л Солощенко О.М. Знаючи, що Сергій хворів на епилепсію, бувши інвалідом 3-ої групи, відаючи про те, що під час короткочасних приступів цієї хвороби він міг бути лише фізично повністю безпорадним (судоми) та втрачати свідомість, лыкар схвально прокоментував пояснення «безутішної» вдови, назвавши довготривалу бійку «жахливою галюцінацією» Сергія.
Пане «дохтуре-психуатр»! ( нехай вибачать мені шановні читачі). Так що ж то виходить — всі сусіди теж з’їхали з глузду і чули та бачили лише галюцінації ?
Пани прокурори, слідчі-«третьокласники»! Поясніть, будь ласка, як можна за таких обставин з рани на п’яті замастити кров’ю вхідні двері, стіни у коридорі, кухні, ванній, кухонну занавіску ? Або, як можна було у фабулі Постанови про відмову в порушені кримінальної справи написати «за фактом смерті Золотарьова С.А», замість Заварзіна С.П. ? (можливо, прокурор був п’яний, або вбито ще когось з прізвищем Золотарьов за подібних обставин? -див. фото). Чому не помітили висновку судово-медичної експертизи, де чорним по білому написано про «великі забої, синці на тулубі та кінцівках загиблого, спричинених дією тупих предметів» ? Хто вам наливав у чарку в той час та надавав поради у цій справі ?
Додам лише, що ця Постанова – результат чергової прокурорської «переперевірки» по скаргах батька Сергія Заварзіна.
Куди тільки не звертався батько загиблого! У міліцію, прокуратуру Житомирської області, суди, до державних керманичів – список довгий. Самі працівники міліції та прокуратури недвозначно давали зрозуміти Заварзіну-старшому, що їм відомо, хто і як вбивав його сина, але офіційно справа завжди чомусь заходила у глухий кут. У чому ж причина ?
«ЗАКРИТЬ ДЄЛО» — РАЗ ПЛЮНУТИ…
Виявляється, вже на третій день після вбивства слідчий прокуратури Житомирського району Ільницький С.І. , терміново «закрил дєло» (мовою оригіналу- авт.) № ВМ 77/2-03, склавши про це відповідну «Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи». Через деякий час той самий Ільницький, перевіряючи за дорученням прокурорських зверхників самого себе, здійснював переперевірку обставин справи – і знову «закрил дєло». Чому? «А тому, що до вбивства Сергія Заварзіна причетний родич одного з працівників прокурорської зграї!», — пояснює безутішний батько.
Я просто не можу продовжувати написання цієї статті, тому що виникає непереборне бажання стріляти. Пробач, Сергію…
P.S. Матеріал надруковано за проханням батька Сергія Заварзіна. Наразі справа знаходиться на розгляді Європейського суду з прав людини
Фото: Сергій Заварзін
Віктор Котенко. Житомирська газета «Свобода», 2008 рік
