ЧуМайдан. Дуби. В добру путь

2009-02-21 18:48:54

Останнім часом в Україні напередодні запеклих боїв за президентську булаву «хазяйчи­ки» реєструють чимало одноденних «хвірм», нових громадських організацій, партійок, об’єднань. А ще влада, як гарний цвинтарний служка, після помпезних галюциноген­них поховальних вистав з відкриття заупокійних меморіалів, зайнялася розкопуванням могил і реанімацією мертв’яків — не пропадати ж добру. Тим паче, коли партійні гроші давлять у стегно, їх потрібно терміново витрачати і потреблювати. Тому й реставруються навіть невеликі «хвірми»-покійники, які спочивають мертвим сном від виборів до ви­борів.

20-го лютого надвечір мені зателефонував якийсь чолов’яга і втаємниченим голосом повідомив: «Завтра у житомирському телецентрі відбудеться зібрання Київського Мо­лодіжного об’єднання «Земляцтво Житомирян», на якому будуть присутні мер міста Жи­томира Віра Шелудченко та депутат Верховної Ради Павло Жебрівський.»

Дуже мені схотілося поставити цим людям декілька незручних запитань, тому й відвідав святе зібрання. Про що не шкодую, бо насміявся досхочу, а тепер будуть реготати й декіль­ка мільйонів українців. Крізь сльози, звичайно.

Почалося велике зібрання після 12 години дня. В президії засіли голова об’єднання Щер­бина Петро та перший заступник Тужик Володимир.

Мій колега почав було вголос рахувати присутніх по головах. Довелося вгамовувати: «Тихіше, це ж не барани!» Нарахували голів, разом з журналістськими, ледве 40 з гаком. Все дійство нагадувало кіно про бойову комсомольську юність. Подумалось про пре­зидіум: «Щось тут не так, чогось не вистачає. А-а, завжди ж на трьох «соображалі». Треть­ого не вистачає». Але молодь традицій не забула. До президії запросили третю особу, Ва­лентину Левченко, віце-президента МГО «Земляцтво житомирян» (Міжнародної Гро­мадської Організації, не плутати з міжгалактичним об’єднанням), яка винесла з собою і виставила на аукціон, або, пробачте, для загального огляду, гарний, грошовитого вигля­ду і солідного розміру, не помаранчевого кольору, чумайдан. Який біля столика президії органічно доповнив картинку «на трьох». Запрошені журналісти ламали голови та би­лися об заклад: що ж у тому чумайдані- гроші, закусь, вибухівка чи вибухалово?

ЧуМайданні виступи

Біля чуМайдану — голова:

«…треба, треба завітати у будинок-інтернат…

…проводити фестивалі, конкурси…

… за всі роки ми зібралися вперше…»

«…Житомирщина- постачальник керівників вищих органів влади України (авт. -який со­ром);

…бажаю, щоб у майбутньому у вас була тільки одна проблема- як знайти вільне місце у цій залі» (авт. — не хвилюйтесь, проблем не буде).

Валентина Петрівна прочитала вголос вітального листа від Павла Жебрівського, депута­та ВР України і президента всесвітнього (майже вселенського) ГО «Земляцтво житоми­рян»:

«…ви наша зміна, майбутні керівники, представники влади(!)»

Анатолій Михайлович розповів про надзвичайно активну чуМайданну діяльність об’єднання:

«…за останні 10 років ми зібралися вперше (!);

… для участі запрошувалося більше 100 осіб;

… працювати будемо краще, щоб це було не «з-під палки» (що,біс в ребро?-авт.).

Цитати з виступу: «…наша Батьківщина там, де поховано не одне покоління наших батьків, пращурів (авт. -хочу у Німеччину, на Батьківщину);

…а наша Мала Батьківщина — там, де пупи поховані, так говорять у нас на Чуднівщині (цікавий обряд поховання- «пупи в землю», а рештки куди? Ті, що нижче та вище пупа? Ось, виявляється, звідкіля родом ман’яки фреді крюгери — з чуднівської «Вулиці В’язів» Житомирського району — авт.);

… молодіжне об’єднання «Земляцтво житомирян» стане найбільш потужною ор­ганізацією у світі (авт. — авжеж, Н’ю- Васюки, за 10 років жодного разу зібратися не спро­моглися, та й є вже найпотужніша, «….ЄЦ» прозивається, запитайте у мера Житомира Віри Шелудченко);

... довга пауза, потім «...слово вилетіло слово з голови» (авт. — і не повернулось, воно ж не горобець).

Біля чуМайдану- конферансьє, пробачте, голова:

«…З Житомирської мерії нікого немає, повідомили, що всі на лікарняному- і мер, і зас­тупники» (авт. — без коментарів);

… але один таки прийшов!!! Сюравчик Микола Кирилович!!! Прошу!!!»;

Дуби! В добру путь!

Цитати з виступу: «…я не з мерії, я з ОДА Житомирської області;

… підписана угода про співпрацю»

Голова згадав про деякі дитячі інтернати району і кількість дітей в них (авт. — сотні скаліченних дітей як досягнення влади?)

Цитати з виступу: «... відвідуємо дітей один раз на рік у день Святого Миколая…;

... ми насадили по всій області дуби, щоб дубові гаї шуміли. В добру путь!»

На фото: Біля чуМайдану — дуже радий лікар Бричнік Віталій, голова Чуднівського осе­редку (авт. -там, де Вулиця В’язів, де «пупи в землю», а зуби й щелепи- голові осередку):

Цитати з виступу:

«…починав лікарем-стоматологом у Житомирі, потім працював у Чуднові, у Києві, знову 10 років у щелепно- лицьовому відділенні у Житомирі…;

... я радий, що є молодіжне відділення…;

… дуже радий, що був на засіданні у Києві;

… дуже радий;

...дуже — дуже радий — радий!"

Під «феніта-ля», як у давні добрі компартійні часи, за лаштунками «накривали поляну». Знайомі звичаї, естафету майбутнім керівникам держави успішно передадуть. Чи пороз­ливають?

P.S. Перед початком дійства журналістам надали інформаційні матеріали під назвою, пробачте, я не жартую, «Сценарний план».«В добру путь, … дуби.» Що у столиці, що у провінції…

Віктор Свобода