Яценюк, сало і бджоли | СБУ

Служба Безпеки Українців

2009-02-12 10:36:38

«Фронт змін» на житомирському ринку. Фальстарт?
До виборів президента України ще вдосталь часу, але, як говорить прислів’я, «хто рано встає, тому Бог дає». Кампанія розпочалася. Пролунав перший дзвоник, у «погорілому театрі» заворушилися чи­малі кошти, актори та обшарпані декорації. Хоча ніхто не дасть ніякої гарантії, що той, хто раніше за всіх почав рекламні передви­борчі перегони, дійде до фінішу бодай не останнім. Як говорять у житомирському народі (або відтепер точно будуть говорити), «хто рано встає- тому жінка не дає».

Не знаю, як там у кого із жінками. Про це краще запитати у фахівців- Петра Симоненка, наприклад. Але ж продюсери, режисери та сце­наристи у «погорілому театрі» не змінилися. Сценарій вистави той самий- заклеймити ганьбою учорашніх любих соратників- друзів, здійснити публічні «виходи у народ», тобто у глядацький зал, відми­тися від «культу лічності», добавити до свого портрету білого коль­ору і пухнастості, та, вловивши народні настрої, задовольнити їх пе­редвиборчими гаслами.

У інструкціях з проведення передвиборчих вистав те, що останнім часом полюбляють робити політики, прописано, мабуть окремим рядком під заголовком «Ринок». Я б цей пункт назвав «М’ясо». І не тільки тому, що політики з гуртами журналістів і знімальних груп швендяють проміж м’ясних рядів по всіх ринках України. А тому, що народу на електоральному полі бою за прибуткові посади призна­чено виконувати лише роль гарматного українського політичного м’яса. «Кушать подано». Хоча відомий український політик Арсеній Яценюк, як виявилося, віддає перевагу українському салу.

Гора з горою…
11-ого лютого 2009 року на Житньому ринку міста Житомира гра­ли цікаву виставу- відбувалися чи то проводи зими, хоча ще за­рано, чи то проводи у останню путь президента та прем’ер-міністра України, хоча ще теж передчасно, але вже й не пізно, чи то зустріч з хлібом-сіллю-салом Арсенія Петровича Яценюка.

Представники громадської організації «Бджола» жебракували поміж підприємців, продавців та збирали у трьох-літрову склянку гроші на дуже важливу справу- придбання квитків в один кінець для українського президента Віктора Ющенка та голови уряду Юлії Ти­мошенко. Ніде правди діти- склянка швидко наповнювалась гривна­ми.

Одночасно, звісно ж, випадково, по житомирському ринку кружляла інша, більш представницька компанія, яку неможливо було не помітити з-за чималого зросту ватажка — екс- голови Верховної Ра­ди, народного депутата України Арсенія Яценюка.

Навкруги спостерігалося чоловік двісті — триста перевдягнених у цивільне працівників міліції та СБ України, не рахуючи тих, що круж­ляли по місту автівками. (авт. — мене, як особливо небезпечного для влади, звично «пасли» ще зранку на виході з домівки). Невимушені торгівельні бесіди з реалізаторами м’яса й сала освітлювалися спа­лахами репортерських фотоапаратів та чарівною посмішкою нарде­па. І все це дійство відбувалось на фоні купи кривавого м’яса за­битих тварин, що виглядало досить символічно, а можливо, й про­роче для України.

Хоча, як відомо, гора з горою не сходяться, але дві процесії зустрілися, ясна річ, знову ж таки зовсім випадково. Арсеній Петро­вич навіть мужньо потримався за плакат з вулика з революційним гаслом.

Як бджоли на мед
Ех, почув би він, що говорили люди! Мені дуже прикро за нашу ви­сококультурну націю, але одну з реплік я все ж таки процитую: «Ото приїхав ж…. наше українське сало їсти!». Оце і є фактичний резуль­тат всієї піар- кампанії! Як то кажуть- «гроші на вітер». Будь-яких представників влади українці вже не сприймають інакше, як своїх особистих ворогів.

Згодом, у конференц — залі центральної обласної наукової бібліоте­ки, розрахованій на 200 чоловік, відбулася зустріч з житомирянами та представниками засобів масової інформації, на якій Арсеній Пет­рович Яценюк презентував свою ініціативу- програму та обласну ор­ганізацію «Фронт змін». Обличчя функціонерів та найближчого ото­чення нового політичного потягу вмить розвіяли всі сумніви та іллюзії — обслуга, стрілочники, машиністи з кочегарами- ті ж самі. Нудьга. Сумно…

Можливо, трохи раніше такий варіант і пройшов би. «Хороша ложка к обєду».
Але, на превеликий жаль, на мед злітаються не тільки бджоли. А квитків в один кінець для всіх ура- патріотів не вистачить.

Віктор Свобода

Добавить комментарий