Почём твои дети, Украина?

В 2017 году Государственный департамент США по вопросам торговли людьми опубликовал официальный отчёт, из которого следует, что «... Около 82 000 — 200 000 детей, находящихся в государственных детских домах Украины, особенно уязвимы для торговли людьми. Должностные лица нескольких государственных учреждений и детских домов предположительно были сопричастны или умышленно небрежны в отношении секса и торговли детьми, девочками и мальчиками, находящимися под их опекой.

Правительство Украины не проводило тщательного расследования и судебного преследования торговцев людьми, оно за последние шесть лет постепенно сокращало количество расследований и судебных преследований. Международные организации продолжали выявлять гораздо большее число жертв, чем правительство.

Эксперты отметили, что правоохранительные органы, прокуроры и судьи продемонстрировали ограниченное понимание и способность выявлять и преследовать в судебном порядке случаи торговли людьми.

Официальное соучастие и умышленная небрежность привели к злоупотреблению детьми в государственных учреждениях и детских домах, которые особенно уязвимы к торговле людьми»

Вернёмся к цифрам: 82 000 — 200 000 детей, находящихся в детдомах. Что скрывается за разницей в 118000? Куда они подевались, эти сто восемнадцать тысяч детей? Почему украинские власти называют расплывчатые и противоречивые цифры? Ведь не можем же мы всерьёз полагать, что официальный Киев и Госдепартамент США не умеют считать?

Вот ещё пример: «Сегодня по Украине в очереди на усыновление стоят 1824 кандидата. Из них, по словам Кулебы, малышей до 1 года хотят 212 человек, до 3 лет − 633, до 5 лет − 588, до 10 лет − 347 и от 10 до 18 лет − всего лишь 59 кандидата. При этом из 18 тысяч детей, которые получили право обрести новую семью, возрастная пирамида выглядит с точностью наоборот: большая половина − это дети от 10 до 18 лет. А всех малышей до трех лет – лишь 450. Многие из них имеют инвалидность. Но украинские пары совсем не горят желанием становиться родителями больных деток. Например, в прошлом году усыновили лишь 131-го ребенка с инвалидностью. И то, 103 из них забрали иностранцы. В детских заведениях Украины, называемых «местами несвободы», то есть, детских домах, домах ребенка и интернатах, содержится 104 тысячи детей. Из них, по данным Уполномоченного Президента Украины по правам детей Николая Кулебы, усыновлению подлежат 18 тысяч малышей. Это сироты и дети, лишенные родительской опеки. Большая часть из них, 11 тысяч, пристроены в альтернативные формы: приемные семьи, детские дома семейного типа (ДДСТ) или находятся под опекой. Они не теряют права быть усыновленными (за исключением деток, чьи родители отбывают наказание в местах лишения свободы или не могут выполнять свои обязанности по причине тяжелой болезни). В интернатах же, по статистике, остается лишь около 7 тысяч детей, которые имеют право обрести новую семью» (см. «15000 долларов за малыша. Как в Украине зарабатывают на усыновлении)

Что же получается ? С одной стороны, 118 тысяч сгинувших из статистических данных обитателей детских домов, с другой стороны – »усыновлению подлежат 18 тысяч» ?! Что пытаются скрыть от нас украинские чиновники, умышленно искажая статистические данные, за которыми стоят тысячи изломленных детских судеб ? Можно сделать вывод, что Уполномоченный Президента Украины по делам детей господин Николай Кулеба и руководители Департамента по усыновлениям Министерства соцполитики Украины ведут какую – то свою, «чёрную бухгалтерию», данные которой разительно отличаются от официальных и не учитывают ещё один, тщательно скрываемый аспект, а именно огромный теневой поток взяток чиновникам за их долевое участие в процессе усыновления и, в отдельных случаях, в последующей эксплуатации «товара», т.е. детей.

Дело в том, что Украина до сих пор не ратифицировала «Конвенцию о защите прав детей и сотрудничестве в отношении иностранного усыновления», которая вступила в силу 01.05.1995 года, что равносильно отказу от дальнейшего участия в судьбе усыновлённых иностранцами сирот. Достоянием гласности становятся лишь отдельные резонансные случаи насилия, убийств, сексуальной эксплуатации и прочих надругательств над усыновлёнными маленькими украинцами. Но в этой статье я пока не буду останавливаться на эпизодах деятельности преступных группировок, занимающихся поставкой украинских сирот за рубеж с целью их сексуальной эксплуатации или «разборки» на органы, в результате чего информация об усыновлённых украинцах исчезает навсегда, как и сами детишки.

Отсутствие действенного контроля со стороны украинских властей приводит к тому, что с течением времени информация о детях зачастую навсегда исчезает из архивных и статистических данных (см.  «Дети — ходовой товар» ; «Свидетельствует экс — атташе Генерального консульства Украины в Нью-Йорке»). Вот откуда берут своё начало манипуляции с цифрами о количестве воспитанников в детдомах Украины и усыновленных за рубеж, ведь если данные о детях теряются после усыновления, то почему бы им не потеряться сейчас, заблаговременно, так сказать? Судьбы детей стираются из жизни, словно помарки из школьной тетрадки, оставляя после себя лишь немалые деньги в карманах украинских чиновников — оборотней …

За рубежом вопросами межгосударственных усыновлений занимаются сотни узаконенных частных агентств, для которых это прибыльный бизнес. В прейскуранте цен потенциальным усыновителям сразу же предлагается оплатить услуги украинских посредников и это довольно приличные суммы. В своё время широкую огласку получила деятельность одного из филиалов Европейского агентства по усыновлениям, базирующегося в городе Стронгвил, США (см. ФБР, Стронгвил). Кроме того, что дети нередко оказывались в руках усыновителей — садистов, среди изъятой агентами ФБР рабочей документации обнаружились прейскуранты, в которых на услуги посредников закладывалось от 15 тысяч долларов. Но это ещё далеко не все расходы: прибыв на территорию Украины, усыновители попадают в самый настоящий «коррупционный ад» и вынуждены давать взятки буквально на каждом шагу: за информацию, за «ускорение», за перевод, за встречу с ребёнком, за оформление документов и т.д. и т.п. Всего набегает от 10000 до 50000 долларов !

В Украине агентств по усыновлениям нет, что даёт возможность нелегального заработка государственным чиновникам. Оборот денежных средств в процессе усыновления составляет, по самым скромным подсчётам, сотни миллионов долларов в год, немалая часть которых оседает в карманах украинских коррупционеров. Как свидетельствуют зарубежные усыновители, «на лапу» получают как сотрудники Министерства социальной политики Украины, так и чиновники служб по делам детей, опеки и попечительства, руководители детских домов, судьи и до недавнего времени прокуроры (усыновление в Украине оформляется решением суда, на сегодняшний день без участия прокуроров). Как известно, спрос рождает предложение. Алчность и желание украинских чиновников «продать» подороже и как можно больше «товара» приводят к тому, что документы на детей фальсифицируются: исчезают данные о родственниках в Украине, подделываются различные справки, свидетельства о рождении, медицинские истории ... Случается, что детей запугивают, обманывают, усыновляют против их воли. Особенно показателен недавний случай, произошедший в Житомирской области  с 4 — летней Дарией Макарчук, которую чиновники намеревались продать потенциальным усыновителям под видом сироты при живых родителях. Кроме того, ребёнок, временно находясь в детдоме семейного типа, подвергался сексуальному насилию и накачиванию психотропными веществами. Установлено, что соучастниками этих и других преступлений против детей являются руководители органов власти, в том числе прокуратуры и полиции. Даже после того, как решением суда ребёнок был возвращён родителям, мафия, потерявшая куш и педофилы, лишившиеся сексуальной игрушки, не успокоились и продолжают преследовать семью девочки.

Эти и другие злоупотребления приводят к настоящим трагедиям: истратившие огромные средства, силы и здоровье зарубежные усыновители вдруг с ужасом узнают, что у ребёнка в Украине остались мать, отец, братья или сёстры, по которым он скучает и что его буквально заставили согласиться на усыновление или уговорили обманным путём. В результате усыновление признаётся недействительным, что влечёт за собой ужасные последствия. Бывает, что ребёнок серьёзно болен, что было скрыто, либо наоборот, ребёнку приписали болезни, которых у него нет. Всплывают и другие факты из жизни детей в Украине, например, одна девочка рассказала приёмным родителям о том,  как её в 5 — летнем возрасте регулярно и безнаказанно насиловали в детдоме, а восстановительная терапия психиатров и психологов стоит за рубежом немалых денег и обошлась усыновителям в 10 000 долларов ...

В Украине замалчиваются факты о нелёгкой судьбе детей — сирот и проблемах, связанных с межгосударственным усыновлением, поэтому я начинаю публиковать свидетельства иностранцев, которые дали украинским сиротам шанс обрести новую семью. Некоторые из свидетелей по понятным причинам просили  не разглашать их персональные данные, отчего их истории не становятся менее правдоподобными.

1.У березні 2014 року ми усиновили дитину з дитячого будинку в м.Котовську Одеської області (Котовська школа-інтернат для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Ми повинні були заплатити посереднику 9000 доларів США з метою надання допомоги з усиновленням в Україні. Після того ми дізналися, що українське сімейне законодавство забороняє сплачувати за усиновлення. За час перебування в Україні нам довелося оплачувати посереднику всі витрати на його харчування і транспортування. Щоб отримати дозвіл директора дитбудинку, нам довелося сплатити йому хабар 1000 доларів США.

До суду нам повідомили, що прокурору потрібно сплатити 1000 доларів США, щоб отримати сприятливе рішення щодо усиновлення. Коли відбувався суд, прокурора за станом здоров’ям замінив інший прокурор, і оскільки він був другом нашого посередника, нам не довелося платити йому 1000 доларів. Після суду ми повинні були принести пляшку віскі директору школи-інтернату як «подарунок».

Також, коли ми звернулися, щоб отримати свідоцтво про народження дитини, нам довелося сплачувати хабара клерку, оскільки нам заявили, що їм доведеться «виправити помилку з його роком народження», оскільки рік народження дитини відрізнявся від того, про який нам казали раніше. Нам також довелося підкуповувати клерка, яка займалася оформленням документів на виїзд дитини, щоб вона підписала наші документи. Хабарництво та корупція були широко поширені протягом усього процесу усиновлення, а також у більшості українських державних установ, пов’язаних з усиновленням.

Через рік перебування у Сполучених Штатах поведінка нашої усиновленої ​​дитини змінилася (крадіжки, брехня, арешт, проблеми в школі) і він заявив, що хоче повернутися в Україну. За цей час ми дізналися, що він брехав нам і раніше, і що він ніколи не хотів бути усиновленим. Ми також дізналися про те, що він мав постійний зв’язок з його рідною матір’ю, коли перебував у дитячому будинку, хоча всі нас запевняли, що з нею немає ніяких стосунків. Ми звернулися із заявою про скасування усиновлення в Україні через усю цю брехню, про яку він нам розповів. Врешті решт, у травні 2016 року усиновлення в Україні було скасовано. Після цього дитина заявила своєму адвокату в США про те, що він не хоче повертатися до України. Влада України відмовилася подавати клопотання до суду США, щоб дитину повернули в Україну, зазначаючи, що це занадто дорого. Незважаючи на те, що українська влада зображує себе як така, що захищає своїх громадян, насправді вони не дбають про те, що відбувається з їхніми громадянами після офіційного усиновлення.

Після того, як це сталося з нами, ми спілкувалися з сотнями інших сімей, які усиновили в Україні і пройшли через таке саме. Вони були змушені давати хабарі і їм також брехали побажання дітей бути усиновленими. Декілька дітей були вилучені від українських батьків лише з метою передачі на усиновлення, і вони ніколи не були сиротами.

Корупцію потрібно зупинити, оскільки жертвами є лише американські родини та їхні усиновлені діти. Нашою метою є виявлення всієї цієї корупції та обману в процесі усиновлення в Україні. Також ми хочемо привернути увагу до неетичної поведінки американських агентств з організації програм відпочинку дітей, які надають недостовірну інформацію про українських сиріт, приховують медичні та інші проблеми в історії дитини, а також проблеми поведінки дітей.

Неможливо допустити, щоб інші родини терпіли такі біль і страждання, через що довелося пройти нам.

2. У 2014 році ми усиновили двох підлітків з м. Ананьїв Одеської області. Ми зіткнулися з корупцією, наприклад, ми здогадуємось, що наша донька, за всіма юридичними нормами, була жертвою торгівлі людьми. Обидві дитини важко пристосовувалися, що певною мірою зрозуміло, але наша донька повинна була отримати психіатричну допомогу в стаціонарі. Під час терапії вона розказала, що її «примусили» до усиновлення. Вона планувала сказати «ні» у суді, але суд був переведений з м. Ананьїв до Одеси, а її звільнили від участі у судовому засіданні. Як вона пояснила, вона повідомляла директору дитбудинку та нашому адвокату про те, що вона не хоче давати згоду на усиновлення. Ми не знали про цю ситуацію і не зрозуміли, чому суд був перенесений в інше місце.

Нам також довелося заплатити директору дитячого будинку 1500 доларів США за замкненими дверима як «подарунок», щоб усиновити наших дітей.

Це вона: https://www.facebook.com/profile.php?id=100011434114344.

Ми не знаємо, на що витрачалися гроші, які ми давали нашому адвокату та посереднику.

Також ми вимушені були сплачувати додатково по 100 доларів за «прискорення» розгляду посадовим особам в кожній державній установі, з якою ми стикалися (паспортний відділ, відділ реєстрації актів цивільного стану у м.Ананьїв, навчальний заклад, який відвідував наш син).

Ми досвідчені батьки і успішно виростили ще п’ятьох дітей. Внаслідок цього обману ми пережили в нашій родині страшну травму. Настільки багато потрібно змінити у процесі міжнародного усиновлення! Я про це говорила відкрито і отримала численні повідомлення від родин, які були повністю зруйновані цими усиновленнями!! Здається, що усі, хто цим займається, особливо соціальні працівники, посередники та агенції програм відпочинку дітей, не мають жодної кваліфікації для розміщення цих дітей у родинах.

Будь ласка, не зазначайте наші імена, оскільки ми хочемо захистити своїх дітей.

3. Привіт. Я вирішила не розкривати своє ім’я, оскільки я ніколи не хочу ризикувати безпекою своєї доньки або чинністю нашого усиновлення, але я усиновила свою доньку з Миколаєва в грудні 2006 року. Наш суддя вимагав заплатити йому 1000 доларів готівкою в непозначеному конверті, перш ніж він схвалить наше усиновлення. Після зважування наших варіантів і усвідомлення того, скільки нам доведеться витратити в країні, щоб боротися з цим, маючи шанси втратити свою доньку, ми вирішили, що це не варто того і заплатили. Було дуже неприємно потрапити в таку ситуацію, оскільки ми були однією з перших родин, які усиновлювали в листопаді 2006 року, незабаром після відкриття Державного департаменту з усиновлення, який був заснований через відомі проблеми з корупцією.

В той же час разом з нами усиновлювали дітей дві інші родини. Вони також платили хабарі в суді. Одна родина заплатила 1000 доларів, інша 2000

4. Я щойно написала і видала книгу Adoption Combat Zone: Deceptions and Collateral Damage: Our True Story of International Adoption («Зона бойових дій усиновлення: Обмани і побічні втрати: Наша справжня історія міжнародного усиновлення»), яка доступна зараз на Amazon https://www.amazon.com/Adoption-Combat-Zone-De ceptions-International/dp/1732042608. Більше 350 жахливих історій усиновлень. Ми заплатили багато хабарів під час перебування в країні. А також нам постійно брехали у процесі усиновлення.

5. Найбільша корупція – це Оксана з Державного департаменту з усиновлення. Вона приховує інформацію про наявних в реєстрі дітей для двох своїх посередників. Якщо ви знайдете дитину, яка перебуває на обліку і є в її списку, ви не матимете жодних шансів через Оксану. Мені все ще цікаво, чому всі красиві здорові дівчата досі перебувають у дитячих будинках, а Департамент з усиновлення пропонує вам лише хлопчиків або дуже хворих дітей. Я скажу, що наш суддя в Дніпрі боровся за нас і навіть погрожував Оксані кримінальним обвинуваченням у разі, якщо та не надасть судді відповідну документацію. Тож, хороші люди також є…. Тому я бачу проблему в цій Оксані та департаменті.

6. Celeste Martowski мав заплатити додаткову $ 2000.00, коли треба було до суду, щоб «прискорити» зустріч з суддею. ми були змушені платити, і нам сказали, що мине хоча б 6 тижнів, щоб отримати наш суд 😡😡😡

Продолжение следует ...

 

 

 

Добавить комментарий