Набили морду-біжи в СБУ! | СБУ

Служба Безпеки Українців

2008-08-07 15:48:14 Віктор Котенко
Засобами масової інформації Житомирщини по­ширено цікаву, на мій погляд, новину — подаю без змін, далі — коментар.

1145

В Житомире начальника ЖЭКа можно ударить за 5 тысяч гривен

В Житомире в судебном порядке установили, сколь­ко стоит ударить начальника ЖЭКа в лицо. Всего за пять тысяч гривен каждый житомирянин теперь мо­жет позволить себе это «специфическое удовольствие»

Кілька тижнів по тому до кабінету начальника будинкового управління зайшов керівник регіонального підрозділу одного з ТОВ і почав вимагати негайно видати й­ому на руки довідку про те, що його дочка зареєстрована та проживає за вказаною адресою, що скарг від сусідів не має. Пославшись на те, що сьогодні неприйомний день, начальник жеку, у відповідь, попросив зайти завтра. Але це відвідувача не влаштувало, і, недовго думаючи, він при свідках вдарив чоловіка в обличчя.

Як повідомила газета «Ехо», на суді Б. винним себе не визнав, заявивши, що того дня перебував у відрядженні в Києві. Мовляв, колись у нього був конфлікт із скаржником, але він його не бив.

Копію відрядження щодо перебування того дня Б. у столиці суд до уваги як доказ не прийняв, оскільки підсудний, як керівник, сам собі виписав відрядження. До то­го ж, факт перебування Б. у той день не в Києві, а в Житомирі підтверджуєть­ся довідкою СБУ в Житомирській області, спец підрозділ якого(!) проводив щодо цього перевірку.

Житомирський райсуд визнав Б. винним і призначив йому штраф у розмірі п’яти тисяч гривень.
http://www.berdichev.biz , «Житомир-інфо» та інш.

Коментар Віктора Котенко, редакції газети «Свобода»:

УВАГА! СЕНСАЦІЯ!
ЯКЩО ВАМ НАБИЛИ МОРДУ- ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УК­РАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ!

Житомирська СБУ займається питаннями дрібного хуліганства та з’ясування осо­бистих стосунків між громадянами!

Виявляється, не туди, куди треба, звертався міністр внутрішніх справ України Луценко після того, як отримав болісного підступного удару ногою нижче пояса від Черновецького під час службового засідання.
Не туди, куди треба, звертався мер Києва, отримавши у відповідь класичного ду­ельного ляпаса.

У Житомир треба було їхати, у Житомир.

Нарешті житомиряни довідалися, чим же насправді, окрім отримання платні, жит­ла, пільг, служіння владі, боротьби із знекровленими дурнуватим українським за­конодавством підприємцями та громадянами займається на гроші платників по­датків така втаємничена служба.

Раніше, в давнину, було простіше — коли у дворі тодішньої житомирської служби розстрілювали та закидали гранатами простих громадян, то підкинуті вибухівкою тіла підлітали вище огорожі і всім було видно, що служба займається вельми важли­вою справою. Або коли вночі забирали на смерть і тортури. Нізащо, просто викону­вали рознарядку.

Але зовсім недавно з’ясувалося, що багаторічне злочинне приховування інфор­мації про організаторів та виконавців знищення мільйонів українців- це така собі дурниця, не варта уваги. А оприлюднення якихось двох десятків прізвищ тодішніх керівників, винних у створенні Голодомору, які відомі майже кожному школяреві- це вже Ого-го яке досягнення служби!

Я думаю, що багатьох житомирян вже перестануть турбувати болючі запитання, чо­му, наприклад, квітне рясно злочинність у середовищі чиновників різних рівнів, у тому числі суддів, прокурорів, в інших органах державної влади, чому держава перет­ворюється у показовий бордель, чому звернення громадян у «контору» не при­носять ніякої користі та інш. Нарешті у народа поліпшиться сон та апетит- питання зняте, спецпідрозділи дуже зайняті — спецпідрозділи проводять перевірку, де перебував громадянин Б!

По великому рахунку, мені особисто та й більшості житомирян байдуже, хто з двох громадян, які побилися, велике Б… чи велике Г…. Мабуть, велике Г захищав су­веренітет та державні таємниці України, а велике Б — іноземний розвідник- ре­зидент, який ці таємниці вибивав (тому, мабуть і суд відбувся надшвидкісний, поза чергою). А хто там кому родич, чи які зв’язки має в тій самій СБУ- нехай це хви­лює службу внутрішньої безпеки СБУ.

Тому що ми вже звикли…

Віктор Котенко

Добавить комментарий