ЧОРНЕ РЕЙДЕРСТВО У РОМАНІВСЬКОМУ РАЙОНІ. ФІНАЛ | СБУ

Служба Безпеки Українців

10 Июнь 2010

Коментарi:

0
 Июнь 10, 2010
 0

2009-07-10 21:05:29

«Господня земля та все, що на ній» (Біблія)
Так вважав фермер — християнин з Данії Крістіан Фреде Йоргенсен, коли вирішив допомогти українцям розвинути сільське господарство за пе­редовими технологіями

15454

АНАТОМІЯ ЗЛОЧИНУ
У 2004 році підданий Королівства Данія створив в Україні підприємство «Аграрій Полісся» та зареєстрував його у селі Камінь Романівського рай­ону Житомирської області.
Але навіть у страшному сні не міг передбачити, що незабаром стане жерт­вою досвідчених шахраїв. Складається враження, що заможного інвесто­ра заздалегідь «замовили» пограбувати. З самого початку, розраховуючи на велику поживу, у довір’я до Крістіана, видаючи себе за віруючу лю­дину, втерся такий собі Грищук Олег Петрович, 1978 року народження, уродженець с.м.т. Чуднів. І, віруючи, так майстерно втерся, що невдовзі став представляти інтереси Йоргенсена в Україні у якості директора ТОВ «Аграрій — Полісся», вести фінансово — господарські справи, розпоряджа­тися чималими коштами та майном, що належали датчанину та новост­вореному підприємству. Це на перший погляд. А, насправді, у складі стій­кого злочинного угруповання займався розкраданням коштів та майна в особливо великих, навіть надзвичайно великих розмірах! Житомирська газета «Свобода» висвітлювала ці події ще у липні 2007 року у матеріалі під красномовним заголовком «Чорне рейдерство у Романівському рай­оні». Що ж відтоді відбулося та змінилося?
У провадженні слідчого управління УМВС України у Житомирській об­ласті знаходилась кримінальна справа №07/070477, яку було порушено 02 липня 2007 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 206 ч.3 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що у період 2004 — 2007 років К.Ф. Йогансеном, який володіє 99,901% статутного капіталу ТОВ «Аграрій Полісся», було інвестовано в агропромисловий комплекс близько 12 мільйонів гривень та 600 тисяч євро у вигляді внеску до ста­тутного фонду. Крім цього, ще 203 тисячі євро перераховано на особис­тий банківський рахунок Грищука О.П. та 10 тисяч євро на рахунок його дружини. Тобто, Грищук з компанією враз стали мільйонерами, хоча й не попали у таблоїди світових рейтингів — відомості про злодіїв друку­ють у інших виданнях.

15455
Фото: Так ставали мільйонерами — паном «віруючим» Грищуком отри­мано 1 мільйон 482 тисячі 495 євро

15456

Фото: Так ставали мільйонерами – Грищук отримав ще 202 тисячі 951 євро, а його дружина – 10 тисяч євро

Отримавши у практично безконтрольне розпорядження такі величезні кошти, пан директор сільським господарством особливо перейматися не став, а кинувся поліпшувати свій добробут — привласнені неправедним шляхом мільйони таки добряче вдарили у голову!
Тим часом зниження рентабельності господарства не на жарт стривожило благодій­ника з Данії. Крістіан у грудні 2006 року прибув в Україну та відразу ви­явив ряд зловживань зі сторони службових осіб «Аграрія Полісся», таких, як привласнення інвестованих коштів та витрачання їх не за цільовим призначенням. 18 грудня 2006 року злодійкуватого «мільйонера» Гри­щука Олега Петровича було відсторонено від посади директора, а згодом анульовано довіреність. Замітаючи сліди, цей пан намагався знищити до­кументи фінансово-господарської діяльності. Але Йоргенсену все ж вда­лося вилучити їх основну частину і передати для перевірки аудиторам.
Та злочинна зграя заспокоюватись не збиралася — швиденько було за­реєстроване інше підприємство, під назвою ТОВ «Каміньське», де дирек­тором став той самий Грищук, а головним агрономом Поліщук Петро Сергійович, 1961 року народження, мешканець с. Камінь. Цікава деталь — «Каміньське» зареєстрували за юридичною адресою… колишнього працівника прокуратури, нині приватного адвоката, мешканця с.м.т. Лю­бар Житомирського району Макаренко Івана Яковича. Тобто, заверши­лося створення стійкої злочинної організації, до складу якої відкрито увій­шов «матьорий» юрист з досвідом та зв’язками, який добре обізнаний з потаємними стежками у коридорах влади та достеменно знає, скільки коштує потурання державними посадовцями незаконним махінаціям. На­далі розкрадання продовжувалось за звичайнісінькою злодійською стан­дартною схемою — майно, сільгосптехніка, автомобілі незаконно пере­оформлювалися на новостворену підставну структуру — ТОВ «Камінь­ське», кошти привласнювалися у вражаючих розмірах.
Земельні ділянки цупили за окремою схемою. Наприклад, цитую офіційні документи: «01.06.02007 року працівниками Житомирської облдер­жадміністрації складено акт про те, що злочинне угруповання на чолі з Грищуком О.П. та Поліщуком П.С. самовільно заволоділо земельними ділянками розміром понад 2000 га, знищувало озимі посіви. Цього ж чис­ла головним спеціалістом Управління з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області Гавіцьким Л.І. складено акт про те, що земельна ділянка площею 1710 га земель сільськогосподарсь­кого призначення та 15,7 га, де розташовано будівлі, споруди та госпо­дарські двори, використовуються без правових документів, що є по­рушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 197 — 1 Кримінального кодексу України». Роботі комісії активно перешкоджали, перевіряючим погрожували вбивствами, не обійшлося й без розбійних нападів. Наприклад, 18 травня громадянин Ткачук О.І. напав на опе­руповноваженого УБОЗ МВС України у Житомирській області Смика О.М. та намагався його забити, а інспектора по земельних ресурсах не лише били, а ще й спробували задушити (особу нападника встановлено — Поліщук П.С.)
Більшість селян-орендодавців шахраї «умовили» незаконно розірвати до­говори оренди земельних паїв з ТОВ «Аграрій Полісся» та віддати землю в оренду за новими договорами ТОВ «Каміньське».

ЗЛОДІЙ «ЗАНІС» — ПРОКУРОР «ВИНІС»

А що ж місцеве правосуддя? Куди ж воно дивилося? Мабуть, заглядало у кишені новоявлених мільйонерів! Постановою Романівського районного суду від 11 квітня 2008 року по підроблених документах за згодою дер­жавного обвинувача Романівської прокуратури учасників злочинного уг­рупування… звільнено від кримінальної відповідальності !!!
Більше того, під час розслідування встановлено, що зерно врожаю 2007 року, було привласнене працівниками ТОВ «Каміньське» на земельних ділянках, які оброблені та засіяні восени 2006 року ТОВ «Аграрій Полісся». Збір врожаю проводився за допомогою сільгосптехніки, яка пе­ребувала на балансі «Аграрій-Полісся». 25 липня 2007 року Слідчим уп­равлінням УМВС Житомирської області було накладено арешт на речові докази — зерно пшениці та ячменю, яке знаходилось в складських приміщеннях, а забезпечення недоторканості доручили Романівському райвідділу УМВС.
І тут почалися дива! Ви ж розумієте — мільйони гривень, потаємні стеж­ки у коридорах влади, якими швендяє «матьорий» юрист… Романівські міліціянти чомусь раптово відкрили розкрадачам вільний доступ до зер­на, а вже згодом заступник прокурора Житомирської області виніс поста­нову про скасування охорони зерна на підставі глибокої думки — «братва» ж не просила охороняти! Поміркувавши ще трохи та ще глибше глянув­ши у кишені мільйонерів, виніс ще одну постанову, таку ж глибинну й ро­зумну, підставою для якої стало, цитую: зерно, мовляв, не є знаряддям злочину, не зберігає на собі сліди вчинення злочину, не є об’єктом вчи­нення злочинних дій тощо. Тобто, пшениця та ячмінь по голові нікого не били, на зернятках слідів крові немає, та й саме зерно теж ніхто не бив та не ґвалтував! А тому прокурор виніс постанову про скасування арешту на зерно. Отакої! Спочатку вкрали зерно, а потім «матьорий» заніс — про­курор «виніс», «заніс – виніс», «заніс – виніс». Прокурор, створюючи «дах» злочинцям, міг ще такого повиносити! Та у «вносящого», мабуть, у той день гроші скінчились!
Треба віддати належне працівникам міліції — слідством виконано дуже ве­ликий обсяг роботи, а саме: проведено понад 190 допитів свідків; здій­снено понад 14 оглядів місця події, 12 виїмок, 5 обшуків; призначено та проведено 5 криміналістичних експертиз; до матеріалів долучено висно­вок аудиторської перевірки фінансово — господарської діяльності, акт по­даткової перевірки, результати ревізій та інвентаризацій і ще дуже багато іншого. Строки досудового слідства продовжувались у встановлений за­конодавством термін. 25 січня 2008 року слідчим управлінням УМВС складено постанову про порушення клопотання щодо продовження строків розслідування та того ж дня разом з супровідним листом і части­ною з 17 (!!!) томів кримінальної справи було направлено у прокуратуру Житомирської області . Так і не дочекавшись взагалі ніякої відповіді, 11 лютого 2008 року ще 5 томів кримінальної справи №07/070477 було нап­равлено прокуророві для прийняття рішення, при цьому у супровідному листі повідомлено, що 17 січня 2008 року призначено судово-бух­галтерську експертизу, том № 2 справи та матеріали ревізій перебувають у експерта.

15457

Фото: Матеріалів слідства вистачає, але прокуратуру засліпило внаслідок ускладнення хвороби «заніс – виніс»

Що ж зробив прокурор Житомирської обласної прокуратури? Пам’ятаєте симптоми кишенькової хвороби «заніс гроші — виніс постанову»? Саме так і трапилось. Перевертень від юстиції довго вже не роздумував — «не побачив» складу злочину та й закрив кримінальну справу! Але Генераль­на прокуратура України 23 квітня 2008 року рішення прокуратури Жи­томирської області скасувала як необґрунтоване. Та вже 20 травня 2008 року впертий прокурор з прокуратури Житомирської області знову злісно не подовжив строки для подальшого розслідування. У комбінації «заніс — виніс» задіяли ще й співучасників з апеляційного суду Житомирсь­кої області, який 1 серпня 2008 року скасував постанову про порушення кримінальної справи. Отак працює угруповання «Житомирське кубло»! Перевертні намагалися закреслити назавжди результати копіткої роботи оперативно — слідчої групи з УМВС. Та ще й чинили шалений тиск на од­ного з слідчих, намагаючись відсторонити його від справи.
«Ми готові до конструктивної співпраці з усіма зацікавленими інвесто­рами, які бажають розвивати свій бізнес на Житомирщині», — наголосив губернатор Юрій Забела на зустрічі з делегацією датських фермерів у травні 2008 року, повідомляла прес — служба Житомирської облдер­жадміністрації.
Поки влада лицемірно проголошувала піонерські лозунги «Будь готовий — завжди готовий!», фермер з Данії відчайдушно та наполегливо продов­жував боротися за відновлення справедливості. Вже у 2009 році кримінальна справа проти шахраїв то порушувалася, то знову припиня­лася. Працівники слідчого управління УМВС у Житомирській області дотримувалися принципу « Злодій повинен сидіти у тюрмі». Але тому, що деякі прокурорські діячі та деякі судді Житомирщини користуються у своїй діяльності іншими принципами, то за розпорядженням Генераль­ної прокуратури України продовженням розслідування кримінальної справи відтепер займається оперативно — слідча група прокуратури з іншої області України.

ФЕРМЕР СПРАВУ ВИГРАВ
Ухвалою Верховного суду України від 1 січня 2009 року остаточно підтверджено чинність договорів оренди земельних паїв, які було укла­дено між ТОВ «Аграрій — Полісся» та селянами у 2004 році. Інакше ка­жучи, все те, що впродовж декількох років відбувалося на полях за учас­тю керівників ТОВ «Каміньське» та їх подільників з судів та прокуратури — є злочином, за який неодмінно доведеться відповідати, у тому числі шля­хом компенсації нанесених матеріальних збитків. Наразі вирішується пи­тання щодо звільнення з посад та притягнення до відповідальності суддів Романівського районного суду Житомирської області Бабича С.В. та Грубіяна Є.О. які, порушивши присягу судді, норми підсудності, ма­теріального та процесуального права приймали завідомо незаконні рішення про скасування вищевказаних договорів оренди. Внаслідок не­законних дій суддів іноземному інвесторові було завдано збитків на суму 4 мільйони 335 тисяч гривень. Цікаво, як і чим тепер винні особи ці збит­ки відшкодовувати будуть?
Але про це ми розповімо вже в іншому номері газети... По одному примірнику у майбутньому обов’язково передамо у камери за місцем ув’язнення шахраїв, які обіікрали інвестора — християнина з Ко­ролівства Данія Крістіана Фреде Йоргенсена. Селянам, обдуреним зло­чинцями, Крістіан по — Божому все простив. Тому що «не відають, що творять».
Навіть все те, що довелося пережити, не зупинило Йоргенсена від ство­рення ще одного підприємства та вкладення нових інвестицій в українсь­ку економіку!

«Господня земля та все, що на ній»

Післямова: справедливості не досягнуто, Йоргенсен загинув, суддю Грубіяна перевели до Житомирського районного суду, перевертні з міліції й прокуратури підраховують неправедні прибутки, на яких кров християнина

Віктор Котенко

Добавить комментарий